Мармарай

Цей проєкт включає 13,6 км залізниці, що перетинає Босфор, модернізацію 63 км приміської залізниці і створення 76,3 км залізниці з високою пропускною спроможністю між Гебзе і Халкали.

Босфор перетинає стійка до землетрусів занурена труба завдовжки 1.4 км маючи 11 секцій (вісім — 135 м, дві — 98,5 м, і один елемент має 110 метри завдовжки) і вагою до 18000 тонн.[2] Секції розташовані на глибині 60 м нижче рівня моря: 55 м під водою і 4.5 м під землею[3]. Вхід до тунелю у Казличешме з європейського боку і в Айриликчешме з азійського боку Стамбула. Нові станції метрополітену були побудовані в Єнікапи, Сіркеджі й Ускюдар.[4] 37 наземних станцій метрополітену відремонтовано і реконструйовано.[4][5] Станції Єнікапи та Айриликчешмесі є пересадними на лінії Стамбульське метро й Стамбульське легке метро[6] Час поїздки з Гебзе до Халкали займає 104 хвилини[4].

Будівництво Мармарай розпочалось в травні 2004 року. Будівництво тунелю було завершено 23 вересня 2008 року, з офіційною церемонією в ознаменування завершення будівництва тунелю 13 жовтня[7]. Пуск в дію планувався на 2012.[7]

14 листопада 2008 року Хундай Ротем оголосило, що виграло тендер на поставку рухомого складу, на суму €580 млн для придбання 440 потягів 5 або 10 вагонів в кожному. Поставки будуть здійсненні між 2011 й 2014[8]

Після завершення будівництва в Стамбулі збільшиться перевезення залізницею від 3,6 % до 27,7 %, що виведе його на третє місце у світі після Токіо (60 %) й Нью-Йорка (31 %).[5]

Квиток на одну поїздку на гілці стамбульського метрополітену Мармарай

• Довжина коридору — 76,3 км
• Довжина тунелю — 13,6 км
• Довжина підводної частини тунелю із занурених секцій — 1387 м
• Максимальна глибина підводної частини тунелю — 60,45 м
• Мінімальний радіус кривої — 300 м
• Кількість станцій
  • Наземних — 37
  • Підземних — 3
  • Пересадних — 4
  • Для приймання міжміських потягів — 8
• Середня відстань між станції — 1,9 км
• Кількість приміських 10 вагонних електропотягів — 44
• Максимальна швидкість — 100 км/год
• Мінімальний інтервал між потягами — 120 сек
• Пропускна здатність тис. осіб/год в кожному напрямку — 75

Marmaray використовує рухомий склад TCDD E32000, виготовлений компанією Hyundai Rotem, у конфігураціях десять та п'ять вагонів у потязі. Кошторисна вартість контракту — €580 млн та передбачає випуск 440 вагонів на місцевому заводі TÜVASAŞ.

На лінії (по-одному з кожного краю) є два електродепо.

Відставання в реалізації проєкту від запланованого терміну будівництва відбулося через археологічні розкопки.[9][10] Згідно з новітніми даними перші поселення на місці сьогоденного Стамбула було 6 000 років до Р. Х.[11]

Тунель знаходиться лише за 11 км від Північно-Анатолійського розлому. Вірогідність землетрусу 7 балів за шкалою Ріхтера становить 77 %. Задля збільшення стійкості тунелю зроблено бетонне ін'єкціювання вздовж тунелю на глибину до 24 м. Стіни тунелю покриті водонепроникною оболонкою поверх неї сталевим шаром. На стиках секцій встановлені шарніри для запобігання руйнації на випадок землетрусу. На випадок прориву води на стиках секцій встановлені шлюзи задля уникнення затоплення всього тунелю.[12]

Японський банк міжнародної співпраці (ЯБМС) й Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) фінансують цей проєкт. На квітень 2006 року, ЯМБС надало 111 млрд ієн й ЄІБ 1,05 млрд євро. Загальна вартість проєкту €2.5 млрд.

Будівництво тунелю обійшлося в 3,5 млрд доларів[13]. Із врахуванням під'їзних шляхів, з'єднання із мережею існуючих автошляхів та інфраструктури, вартість проєкту склала 5 млрд доларів[14].

• Офіційна сторінка проєкту