Мармара (острів)
Мармара (тур. Marmara), раніше Проконнес (грец. Προκόννησος) — острів в західній частині Мармурового моря, належить Туреччині.
Мармара | |
---|---|
Географія | |
40°37′ пн. ш. 27°37′ сх. д. | |
Акваторія | Мармурове море |
Група островів | Пашалімани |
Площа | 117 км² |
Довжина | 18,7 км |
Ширина | 9,3 км |
Найвища точка | 699 м |
Країна | |
Туреччина | |
Адм. одиниця |
Мармара Баликесір |
Населення |
7500 осіб |
Мармара Мармара (Туреччина) | |
Мармара у Вікісховищі |
Географія
Найбільший острів Мармурового моря, площа 130 км², висота до 699 м (г. Капи). Береги обривисті, з невеликими бухтами; рельєф горбистий. Острів є центром округу Мармара мулу Баликесір.
Історія
Острів знаменитий родовищем білого мармуру, що дав назву острову і Мармурового моря. Видобуток мармуру триває досі. У давні часи острів носив назву Проконнес (Προκόννησος), яка до цих пір використовується в Греції.
Острів був колонізований іонійськими греками ще в античності, приблизно в III тисячоріччі до н. е. У VI ст. до н. е. відомий грецький тиран Метродор, правив як васал персів. Починаючи з часу правління імператора Костянтина у IV столітті н. е. був популярним місцем проживання візантійської аристократії. Під час правління Юстиніана на острові був побудований імператорський палац. Аж до Першої світової війни населення острова було майже виключно грецьким; після війни, за Лозаннським мирним договором 1923 року був проведений обмін населення між Грецією і Туреччиною, і всі греки були змушені покинути рідну землю і виїхали в Грецію, або емігрували в інші країни.
У 1942 році біля острова затонув суховантаж «Куртулуш».
Транспорт
Дістатися до острова можна з Стамбула на кораблі або поромі, або на моторному човні з Текірдага або Ердека.
Культура
У місті Мармара, який розташований на острові, є музей під відкритим небом, де виставляються експонати епохи Стародавнього Риму і Візантії.