Музей просто неба

Попередниками музеїв просто неба в Україні були виставки, на яких експонувалися окремі будівлі. У липні 1887 року в Тернополі відбулась перша етнографічна виставка на території України. У парку був організований архітектурний розділ, який складали чотири селянські хати — подільська, надбужанська, гуцульська і наддністрянська.

У 1894 році у Стрийському парку Львова відбулась крайова виставка, на якій було відтворено шість типових садиб з різних районів Галичини, Гуцульську церкву, шість придорожніх хрестів і вітряк.

У 1902 році в Харкові було збудовано хату з Лівобережної України до XII археологічного з'їзду. В 1910 році в Катеринославу учасники Південноросійської промислової виставки оглядали садибу із села Мишуриний Ріг, збудовану за проєктом академіка Дмитра Яворницького.

У 1964 році засновано перший скансен на території України в Переяславі на Київщині. Далі було засновано музеї просто неба в Ужгороді (1965), у Львові (1966), Києві (1969), Чернівцях (1977).

Сьогодні в Україні налічується чотирнадцять великих скансенів:

• Національний музей народної архітектури та побуту України (село Пирогів, Київська обл.)
• Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького (Львів)
• Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав, Київська обл.)
• Закарпатський музей народної архітектури та побуту (Ужгород)
• Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття (село Крилос, Івано-Франківська обл.)
• Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту
• Музей історії сільського господарства Волині (село Рокині поблизу Луцька)
• Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне (Донецька обл.)
• Етнографічно-туристський комплекс «Козацький хутір» (село Стецівка, Черкаська обл.)
• Музей архітектури і побуту «Старе село» (село Колочава, Закарпатська обл.)
• Етнографічний музей «Українська Слобода» (село Писарівка, Харківська обл.)
• Музей народної архітектури і побуту Державного історико-культурного заповідника «Посулля» (село Пустовійтівка, Сумська обл.)
• Сарненський історико-етнографічний музей (філія Рівненського краєзнавчого музею, Рівненська обл.)
• Музей гуцульської культури просто неба НПП «Гуцульщина» (Косів, Івано-Франківська обл.)[1]

Серед них один національний — у Києві, два регіональних — Львівський та Переяславський музеї, решта одинадцять — обласні. В Україні також діє багато локальних музеїв: це невеликі заклади з однієї або кількох садиб чи інших будівель.

В Україні створено декілька таких комплексів, зокрема:

• Культурно-освітній комплекс «Мамаєва Слобода» (Київ, 2003)
• Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на території Національного заповідника «Хортиця» (Запоріжжя)
• Музей просто неба «Табір УПА «Волинь-Південь» (с. Антонівці Шумського району Тернопільської обл.)
• Приватний історико-етнографічний музей «Козацькі землі України» (с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської обл., власник Володимир Недяк)
• Приватний етнографічний музей «Фрумушика Нова» (6,5 км від села Весела Долина Болградського району Одеської області)[2]

Ведуться роботи по створенню трьох історико-архітектурних комплексів у місцях існування козацьких гетьманських резиденцій, на території яких частково збереглися архітектурні пам'ятки того часу, решту споруд зводять заново:

• Історико-архітектурний комплекс «Гетьманська резиденція Богдана Хмельницького в Чигирині» (м. Чигирин Черкаської області)
• Історико-архітектурний комплекс «Гетьманська резиденція Богдана Хмельницького в Суботові» (с. Суботів Чигиринського району Черкаської обл.)
• Батуринська фортеця Батуринського державного історичного заповідника «Гетьманська столиця» (смт Батурин Бахмацького району Чернігівської обл.)[1]