Мартиненко Іван Михайлович

Народився 15 червня 1899(18990615) року в родині селянина-бідняка в селі Рогинці, тепер Роменський район, Сумська область, Україна. У 1906 році помер його батько. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці наймитом, пас худобу. У 1912 році закінчив сільську школу. З 1912 року працював підмайстром муляра в підрядника будівельних робіт у місті Ромнах. З 1916 по 1918 рік — робітник-колісник приватної колісної майстерні в селі В'юнок Роменського повіту Полтавської губернії.

З грудня 1918 по 1922 рік служив у Червоній армії, брав участь у Громадянській війні в Росії.

Після демобілізації, з січня 1923 року працював головою волосного комітету незаможних селян у селі Рогинцях. З квітня 1923 року — голова Рогинської сільської ради.

З жовтня 1923 року навчався в однорічній радянській партійній школі І ступеня в місті Ромни.

У червні 1924 — квітні 1925 року — завідувач Великобубнівського районного сільбуду Роменської округи Полтавської губернії.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У квітні 1925 — 1926 року — завідувач агітаційно-масового відділу Смілянського районного комітету КП(б)У Роменської округи.

З 1926 року — курсант Полтавської губернської радянської партійної школи; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Кобеляцького районного комітету КП(б)У Полтавської округи; директор семирічної школи в місті Кобеляки Полтавської округи. У 1928 році закінчив радянську партійну школу ІІ ступеня.

У 1931—1933 роках — завідувач відділу агітаційно-масової роботи Кобеляцького районного комітету КП(б)У на Полтавщині; завідувач відділу агітаційно-масової роботи Валківського районного комітету КП(б)У на Харківщині.

У 1933—1934 роках — директор Кобеляцького педагогічного технікуму Харківської області.

У 1934—1936 роках — заступник секретаря (2-й секретар) Кобеляцького районного комітету КП(б)У Харківської області.

У 1936—1938 роках — 1-й секретар Кобеляцького районного комітету КП(б)У Харківської (з 1937 року — Полтавської) області.

У червні 1938 — січні 1940 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Полтавській області. У січні 1940 — вересні 1941 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1941—1943 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Був уповноваженим Військової ради 6-ї армії. З 1942 року — член Військової ради 57-ї, а потім 68-ї армій.

У жовтні 1943 — 21 вересня 1950 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1950 — листопаді 1953 року — голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.

З грудня 1953 до 1956 року — виконувач обов'язків заступника, заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

З 1956 до липня 1959 року — начальник Харківського обласного управління промисловості продовольчих товарів.

Помер на початку липня 1959 року в Харкові.

• полковник

• два ордени Леніна (7.02.1939, 23.01.1948)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (28.09.1943, 1.02.1945)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1.04.1943)
• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

• Мартиненко Іван Михайлович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 156—157.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 60.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
• Полтавщина: влада на історичних паралелях. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.