Мартинюк Ілля Сильвестрович
Ілля́ Сильве́стрович Мартиню́к (* 21 липня 1869 — † після 1935) — генерал-хорунжий армії УНР, командир дивізії Сірожупанників.
| Ілля Сильвестрович Мартинюк | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор (25.8.1916) Генерал-хорунжий | ||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||
| Народження |
21 липня (2 серпня) 1869 Волинська губернія, Російська імперія | |||||||||
| Смерть | не раніше 1935 | |||||||||
| Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Військова служба | ||||||||||
| Приналежність |
 УНР | |||||||||
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна | |||||||||
| Командування | ||||||||||
| Перша козацько-стрілецька (Сірожупанна) дивізія | ||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||
| ||||||||||
.png.webp){kind=small}
Життєпис
Походить із селян Волинської губернії. Початкову освіту отримав у Київській класичній гімназії.
В російській армії
З 10 липня 1888 в російській армії — рядовий в 129 піхотному Бессарабському полку. У 1890 закінчив Київське піхотне юнкерське училище із званням підпоручник. З 1894 року поручник, а з 1900 — штабс-капітан.
У 1902 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу. З 1907 підполковник. Учасник Першої світової війни, командир 44-го піхотного Камчатського полку. З 1916 генерал-майор, командир бригади 1-ї прикордонної Заамурської піхотної дивізії. Згодом командир 159-ї піхотної дивізії.
В Українській армії
З березня 1918 член комісії по створенню Української армії. В армії Української Держави командир 4-го Київського корпусу.
Після падіння гетьманату в Армії УНР. З 5 квітня 1919 командир корпусу Сірожупанників. 17 травня 1919 взятий в полон у Луцьку польськими військами.
З жовтня 1920 знову в Армії УНР. Разом з армією інтернований у таборах на території Польщі. Там виконував обов'язки декану військового факультету Українського народного університету.
В березні 1922 переїхав до Варшави, а у серпні цього ж року повернувся до Києва. 4 квітня 1935 заарештований за поширення контр-революційних чуток, але 17 травня 1935 звільнений.
Подальша доля невідома.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Мартинюк Ілля Сильвестрович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.