Мартинюк Ілля Сильвестрович

Ілля́ Сильве́стрович Мартиню́к (* 21 липня 1869 — † після 1935) генерал-хорунжий армії УНР, командир дивізії Сірожупанників.

Ілля Сильвестрович Мартинюк
 Генерал-майор (25.8.1916)
 Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження 21 липня (2 серпня) 1869
Волинська губернія, Російська імперія
Смерть не раніше 1935
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
Перша козацько-стрілецька (Сірожупанна) дивізія
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис

Походить із селян Волинської губернії. Початкову освіту отримав у Київській класичній гімназії.

В російській армії

З 10 липня 1888 в російській армії — рядовий в 129 піхотному Бессарабському полку. У 1890 закінчив Київське піхотне юнкерське училище із званням підпоручник. З 1894 року поручник, а з 1900 штабс-капітан.

У 1902 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу. З 1907 підполковник. Учасник Першої світової війни, командир 44-го піхотного Камчатського полку. З 1916 генерал-майор, командир бригади 1-ї прикордонної Заамурської піхотної дивізії. Згодом командир 159-ї піхотної дивізії.

В Українській армії

З березня 1918 член комісії по створенню Української армії. В армії Української Держави командир 4-го Київського корпусу.

Після падіння гетьманату в Армії УНР. З 5 квітня 1919 командир корпусу Сірожупанників. 17 травня 1919 взятий в полон у Луцьку польськими військами.

З жовтня 1920 знову в Армії УНР. Разом з армією інтернований у таборах на території Польщі. Там виконував обов'язки декану військового факультету Українського народного університету.

В березні 1922 переїхав до Варшави, а у серпні цього ж року повернувся до Києва. 4 квітня 1935 заарештований за поширення контр-революційних чуток, але 17 травня 1935 звільнений.

Подальша доля невідома.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.