Мартин Казановський

Марцін (Мартин) Казановський (пол. Marcin Kazanowski; 1563 — 28 березня / 19 жовтня[1] 1636, Кам'янець) — польський державний і військовий діяч з роду Казановських, польний гетьман коронний (1633—1636), учасник московсько-польської війни в Смутні часи в 1618 році, війн Речі Посполитої зі Швецією, Туреччиною, Молдавією. Тесть Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби».

Марцін (Мартин) Казановський

Біографія
Герб Гржимала

Народився 1563 року, був сином віленського старости Миколая Казановського (пом. 1639) і його дружини Катажини Кориціньської.

У 1608 році — ротмістр королівський. Мав хвацьку вдачу — великий гетьман литовський Ян Кароль Ходкевич одного разу на очах усього війська запустив у нього булавою[2]. Був послом короля Сиґізмунда III Вази до польських воєначальників Лжедмітрія II. Командував одним із полків, розквартированих в Москві. У 1617—1618 роках мав посаду реґіментаря, брав участь в поході королевича Владислава на Москву. Навесні 1618 р. під чолі 6-тисячного війська взяв Стародуб. У 1620 році брав участь у битві під Цецорою, де невелике польське військо було повністю розгромлене турецько-татарською армією. Потрапив у полон, незабаром за викуп був звільний.

У 1622 році був призначений галицьким каштеляном. Перебуваючи на цій посаді, був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди,[3] серед яких був обраним для перевірки прав та складання реєстру козацького війська.[4] У 1628 р. став королівським полковником, у 1629 р. під командуванням польного гетьмана коронного Станіслава Конєцпольського бився зі шведською армією в битві під Ґужном.

У 1632 р. був призначений воєводою подільським. У 1633 році: став старостою звенигородським; як польний гетьман коронний брав участь в смоленській кампанії нового польського короля Владислава IV Вази; разом з київським воєводою Янушем Тишкевичем надав гроші для будівництва костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та монастиря в Теребовли[5]. У 1634 році був одним з королівських комісарів на мирних переговорах і підписанні Поляновського мирного договору з Московською державою. 1624 р. ченці ордену кармелітів босих, запрошені до Більшівців власником — гетьманом Марціном Казановським (від 1617 р.) — збудували дерев'яний костел, монастир.

Був похований у костелі кармелітів у Більшівцях разом з дружиною. Був його «пам'ятник» у Кам'янці.[1]

Посади

Родина

Був одружений з Катажиною Стажицькою. Діти:

Примітки
  1. Przyboś A. Kazanowski Marcin h. Grzymała (ok. 1563—1636)… — S. 259.
  2. Лапшов З. П. Збройні сили Речі Посполитої. - 2011.
  3. Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
  4. Там само. — С. 403.
  5. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 356. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

Джерела
  • Gloger Z. Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — 1903. (пол.)
  • Orgelbranda S. Encyklopedia Powszechna, 1898. (пол.)
  • Przyboś A. Kazanowski Marcin h. Grzymała (ok. 1563—1636)[недоступне посилання з жовтня 2019] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 257—259. (пол.)
  • Szenic S. Pitawal warszawski. — Warszawa, 1957. — T. 1. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.