Адам Казановський

Адам Казановський (пол. Adam Kazanowski, 1599 — 25 грудня 1649(16491225), Варшава) — державний діяч Речі Посполитої, підкоморій надвірний коронний (1634), стольник великий коронний (з 1643), маршалок надвірний коронний (1643—1649), каштелян сандомирський, староста борисовський і барцицький (1633), козеніцький, варецький, солецький, більський (з 1638), новоторзький (1640), черкаський (отримав від чоловіка своєї сестри Миколая «Ведмежої лаби» Потоцького[3]), тлумацький[4].

Адам Казановський
Народився 1599[1]
Польща
Помер 25 грудня 1649(1649-12-25)[2]
Варшава, Річ Посполита
Поховання катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Країна  Річ Посполита
Діяльність штатгальтер
Alma mater Лейденський університет, Падуанський університет і Браунсберзька єзуїтська колегія
Посада маршалок надвірний коронний, посол Сейму Речі Посполитоїd, учасник виборів короля Польщіd, Стольник великий коронний, Підкоморій надвірний коронний, Q64760306?, черкаський старостаd, Q66200822?, борисівський старостаd, Староста Бельськийd, тлумацький старостаd, Q66200971?, Q66201218?, Q66201156?, Q100230863? і велицький жупникd
Рід Казановські
Батько Zygmunt Kazanowskid
У шлюбі з Q9253280?
Адам Казановський. Гравюра Вільгельма Гондіуса

Представник польського шляхетського роду Казановських герба Гримала. Брат дружини Миколая Потоцького.

Біографія
Палац Адама Казановського у Варшаві. Гравюра XVII століття

Виховувався разом з королевичем Владиславом IV, перебував з ним дружніх стосунках. Брав участь у походах Владислава IV: у спробі зайняти московський престол (1610—1612), під час Хотинської битви в 1621 році. Також супроводжував Владислава IV в поїздках Західною Європою, у Ватикан.

Отримав від Владислава IV палац разом з меблями і творами мистецтва у Варшаві, який Владислав IV отримав в подарунок від батька — короля Сиґізмунда III Вази після свого повноліття. У 1633 році, завдяки підтримці друга короля Владислава IV, вигідно одружився з 14-тирічною Ельжбетою (Гальшкою) зі Случкова (1619—1671). Придане нареченої становило 50 тисяч злотих, численне рухоме і нерухоме майно. З нагоди весілля отримав від короля 20 тис. злотих, вартість інших подарунків склала 40000 злотих. Дітей у цьому шлюбі не було.

Мав маєтності в місті Ромни. Ярема Вишневецький відбив у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька.[5]

1634 р. став стольником надвірним коронним, для цього король спеціально відновив цей чин. 1635 році провів вдалу купівлю корабельного флоту для короля Владислава IV. Коли в бюджеті не вистачило коштів, заклав власне майно. 1637 р.: був призначений підкоморієм надвірним коронним і каштеляном Сандомира; брав участь у битві під Кумейками.[6]

Після шлюбу Владислава з ерцгерцогинею Цецилією Австрійською (сестрою майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III) вплив Адама Казановського ослаб, хоча він і надалі отримував від влади прибуткові посади і староства.

1642 року за його сприяння було збудовано дерев'яний замок в Борисові.Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.) — S. 334. (пол.) В 1648 році: під час Хмельниччини потрапив в полон до козаків;[7] був винен, якийсь час не сплачував львівському купцю Філіппу Дуччі 600 злотих.[8]

Був похований у Варшаві в соборі святого Яна Хрестителя.

Примітки
  1. RKDartists
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 109. (пол.)
  4. Kazanowscy (01) Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  5. Рудницький Ю. Міфи Яреми Вишневецького. Князь — такий же «наш», як і Хмельницький
  6. Щоденник Симеона Окольського / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 408. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  7. Літопис самовидця // О началі войни Хмелницкого
  8. Władysław Łoziński. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 117—119. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.