Мартюк Олександр Леонідович

Олександр Леонідович Мартюк (нар. 24 липня 1972(19720724), Авдіївка, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник. Зараз працює у тренерському штабі «Маріуполя».

Олександр Мартюк
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Леонідович
Мартюк
Народження 24 липня 1972(1972-07-24) (49 років)
  Авдіївка, Донецька область, УРСР
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  СРСР і  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«ДЮСШ» Авдіївка
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989—1991 «Шахтар» (Донецьк) 2(0)
1992—1995 «Шахтар» (Донецьк) 38(1)
1993—1995  Шахтар-2 42(7)
1994—1995  «Торпедо» (Запоріжжя) 5(2)
1996—1997 «Металург» (Липецьк) 70(3)
1998—1999 «Локомотив-НН» 15(0)
1999 «Торпедо-Вікторія» 25(0)
2000—2001 «Металург» (Донецьк) 26(1)
2000  «Машинобудівник» (Дружківка) 2(0)
2001 «Кривбас» 11(0)
2002 «СКА-Енергія» (Хабаровськ) 25(0)
2003 «Металург» (Донецьк) 0(0)
2003  «Металург-2» (Донецьк) 16(3)
2004 «Сталь» (Дніпродз.) 25(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

До розпаду СРСР

Олександр Мартюк народився 24 липня 1972 року у місті Авдіївка Донецької області. Футболом почав займатися у рідному місті, у місцевій ДЮСШ. Пізніше потрапив до академії донецького «Шахтаря».

У футболці донецького «Шахтаря» дебютував 21 березня 1989 року у нічийному (1:1) виїзному матчі 3-го туру групи В Кубку Федерації Футболу СРСР проти київського «Динамо». Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[1]. Це була єдина офіційна гра для Мартюка у сезоні 1989 року.

Наступного сезону він також зіграв лише 1 матч, і також у Кубку Федерації Футболу СРСР. Сталося це 16 червня 1990 року у програному (0:1) виїзному поєдинку першої групи проти дніпропетровського «Дніпра». Олександр вийшов на поле на 75-й хвилині, замінивши Сергія Щербакова[2].

Проте Мартюку пощастило дебютувати й у Вищій лізі чемпіонату СРСР. Цей дебют відбувся 27 червня 1991 року у переможному (4:3) виїзному поєдинку 16-го туру проти московського ЦСКА. Олександр вийшов на поле лише на 89-й хвилині, замінивши Сергія Ателькіна[3].

1 липня 1991 року зіграв другий і останній матч у чемпіонаті СРСР, це був домашній переможний (2:0) поєдинок 17-го туру проти владикавказького «Спартака». Олександр вийшов на поле на 84-й хвилині, замінивши Ігоря Столовицького[4].

Ще 2 поєдинки, 22 та 26 листопада 1991 року, провів у футболці гірників у кубку СРСР проти одеського «Чорноморця»[5][6]. Крім цього, у 1990 році на правах оренди виступав у аматорському клубі «Бажановець» (Макіївка). У складі макіївського клубу зіграв 7 матчів та відзначився 3 голами. У 1991 році, також на правах оренди, виступав у маріупольському «Новаторі», у футболці якого зіграв 5 матчів.

«Шахтар» та дубль гірників

Після розпаду СРСР продовжив виступати у донецькому «Шахтарі». Донецький клуб розпочав свої виступи одразу у Вищій лізі чемпіонату України. 1 березня 1992 року дебютував у переможному (2:1) виїзному поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти львівських «Карпат». Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[7].

У чемпіонаті України Мартюк дебютував 7 березня 1992 року у нічийному (1:1) виїзному поєдинку 1-го туру 1-ї підгрупи вищої ліги чемпіонату України проти запорізького «Металурга». Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[8].

Дебютним голом у футболці гірників відзначився 11 квітня 1992 року у переможному (6:0) домашньому поєдинку 1/4 фіналу кубку України проти дніпропетровського «Дніпра». Мартюк вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок, а на 65-й хвилині відзначився голом[9].

Будучи на контракті у донецькому «Шахтарі» втратив місце в основній обоймі команди, тому починаючи з сезону 1993/94 років відправлявся по орендах до фарм-клубу гірників, «Шахтар-2». У 1994 році повернувся до головної команди «Шахтаря», але вже у листопаді того ж року до завершення сезону перейшов на правах оренди до складу запорізького «Торпедо» (Запоріжжя).

У футболці запорізького клубу дебютував 18 листопада 1994 року у нічийному (0:0) поєдинку 17-го туру вищої ліги чемпіонату України проти луганської «Зорі-МАЛС». Мартюк вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[10].

Дебютним голом у футболці «Торпедо» відзначився 5 березня 1995 року на 81-й хвилині переможного (4:0) домашнього поєдинку 18-го туру вищої ліги чемпіонату України проти луганської «Зорі-МАЛС». Олександр вийшов на поле на 62-й хвилині, замінивши Петра Гуральського[11]. До завершення оренди у футболці запорізького клубу зіграв 5 матчів та відзначився 2 голами.

1995 року повернувся до склад донецької команди, проте у новому сезоні відіграв лише 2 поєдинки, переважно виступаючи за «Шахтар-2». Протягом свого перебування у складі «Шахтаря» у вищій лізі чемпіонату України зіграв 38 матчів та відзначився 1 голом, ще 9 матчів (1 гол) провів у кубок України, також зіграв 1 поєдинок за «Шахтар» у єврокубках. У футболці «Шахтаря-2» у другій лізі чемпіонату України провів 42 матчі та відзначився 7-ма голами, ще 4 поєдинки зіграв у складі другої команди гірників у кубку України.

Вояж до Росії

На початку 1996 року виїхав до Росії, де підписав контракт з липецьким «Металургом» з другого дивізіону російського чемпіонату. У складі липецького клубу дебютував 21 квітня 1996 року у програному (0:3) виїзному поєдинку 1/256 фіналу кубку Росії проти белгородського Салют-ЮКОС. Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[12]. У сезоні 1996/97 років це був єдиний матч, який Олександр Мартюк зіграв у російському клубі. 12 травня у програному (2:3) виїзному поєдинку 10-го туру першої ліги чемпіонату Росії проти «Торпедо» (Волжський) зіграв перший матч у сезоні 1997 року. Мартюк вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок, а на 63-й хвилині отримав жовту картку[13]. Загалом у футболці «Металурга» у російському чемпіонаті зіграв 70 матчів та відзначився 3 голами, ще 5 поєдинків у футболці липецької команди зіграв у кубку Росії.

У 1998 році перейшов до іншого російського клубу, «Локомотив-НН». 27 липня 1998 року дебютував у футболці «Локомотива» у переможному (2:0) домашньому поєдинку 23-го туру першого дивізіону проти «Газовика-Газпрома». Мартюк вийшов на поле на 90-й хвилині, замінивши Владислава Зубкова[14]. Протягом сезону у російському чемпіонаті зіграв 15 матчів. Сезон 1999 року також розпочав у «Локомотиві», команда вийшла до російської Прем'єр-ліги. Проте своє місце у команді він втратив, і зігравши 2 поєдинку за команду з Нижнього Новгорода залишив клуб.

У 1999 році перейшов до складу першолігового російського клубу «Торпедо-Вікторія». За «Торпедо-Вікторію» дебютував 2 липня 1999 року у програному (1:4) виїзному поєдинку першої ліги чемпіонату Росії проти тульського «Арсеналу». Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок, а на 66-й хвилині отримав жовту картку[15]. У складі клубу з Нижнього Новгороду у першому дивізіоні російського чемпіонату зіграв 25 матчів.

Повернення в Україну

На початку 2000 року повернувся до Донецька, де підписав контракт з місцевим «Металургом». У футболці донецького клубу дебютував 11 березня 2000 року у переможному (2:1) виїзному поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти ужгородського «Закарпаття». Мартюк вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[16]. А в національному чемпіонаті за «Металург» дебютував у програному (0:2) виїзному поєдинку 16-го туру вищої ліги чемпіонату України проти донецького «Шахтаря». Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок. Вийшовши на заміну в ще одному поєдинку чемпіонату України, у травні 2002 року виступав на правах оренди у друголіговому клубі «Машинобудівник» (Дружківка), у складі якого дебютував 12 травня 2000 року у 20-му турі групи В другої ліги чемпіонату України проти кременчуцького «Адомса». Мартюк вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[17]. Загалом у футболці дружківського клубу зіграв 2 матчі. Після цього повернувся до донецького «Металурга». 21 жовтня 2000 року на 12-й хвилині переможного (3:2) виїзного поєдинку 12-го туру вищої ліги чемпіонату України проти тернопільської «Ниви» відзначився першим та останнім голом у футболці «Металурга». Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[18]. Протягом свого перебування у донецькому клубі у вищій лізі зіграв 26 матчів та відзначився 1 голом, ще 4 поєдинки у футболці донецьких металургів провів у кубку України.

У 2001 році перейшов до криворізького «Кривбаса». 7 липня того ж року дебютував у футболці криворізького клубу у нічийному (1:1) матчі 1-го туру вищої ліги чемпіонату України проти запорізького «Металурга». Мартюк вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[19]. У футболці криворізького клубу у чемпіонаті України зіграв 17 матчів, ще 4 поєдинки за криворізьку команду провів у кубку України.

Новий вояж до Росії та завершення кар'єри гравця

У 2002 році Олександр залишив Кривий Ріг та виїхав до Росії. Там він підписав контракт з клубом «СКА-Енергія» (Хабаровськ), який на той ас виступав у першій лізі російського чемпіонату. 28 березня 2002 року дебютував за хабаровський клуб у програному (0:1) виїзному поєдинку 1-го туру першого дивізіону чемпіонату Росії проти ФК «Хімки». Олександр вийшов на поле на 45-й хвилині, замінивши Миколу Лапу[20]. У російському клубі був гравцем основної обойми, у першому дивізіоні російського чемпіонату зіграв 25 матчів, ще 2 поєдинки зіграв за хабаровську команду у кубку Росії.

У 2003 року знову повертається до Донецька та підписує контракт із «Металургом», проте цього разу за головну команду металургів не зіграв жодного поєдинку. Натомість захищав кольори їх друголігового фарм-клубу, «Металурга-2» (Донецьк). У складі останнього дебютував 22 червня 2003 року у переможному (4:1) виїзному поєдинку 30-го туру групи В другої ліги чемпіонату України проти ровеньківського «Авангарда». У тому поєдинку Мартюк вийшов на поле на 73-й хвилині, замінивши Романа Спірка[21]. Дебютним голом за другу команду металургів відзначився 21 вересня 2003 року на 32-й хвилині переможного (1:0) виїзного поєдинку групи В другої ліги чемпіонату України проти димитрівського Уголька. Олександр вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[22]. Загалом у складі «Металурга-2» у другій лізі чемпіонату України зіграв 16 матчів та відзначився 3 голами.

У 2004 році підсилив дніпродзержинську «Сталь» (Дніпродз.). 28 березня того ж року у переможному (1:0) домашньому поєдинку 16-го туру групи В другої ліги чемпіонату України проти «Металурга-2» (Запоріжжя) дебютував у своєму новому клубі. Мартюк вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[23]. Протягом 2004 року зіграв у чемпіонаті України 25 поєдинків, ще 2 матчі (1 гол) за сталеварів зіграв у кубку України.

Кар'єра тренера

Будучи ще гравцем у клубах «Металург-2» (Донецьк) та «Сталь» (Дніпродзержинськ) був водночас помічником головного тренера, Олександра Севідова. У 2005 році разом з Севідовим перейшов у «Металург» (Донецьк)[24]. Згодом працював тренером в українських клубах «Геліос» (2006—2007), «Кримтеплиця» (2009—2011), «Говерла» (2011—2013), «Карпати» (2013—2014), «Металіст» (2015—2016), «Іллічівець» (2016— ), а також у молдавському «Зімбру» (2007—2008).

Досягнення

Примітки

  1. «Динамо» (Київ) - «Шахтар» (Донецьк)
  2. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Шахтар» (Донецьк)
  3. ЦСКА (Москва) - «Шахтар» (Донецьк)
  4. «Шахтар» (Донецьк) - «Спартак» (Владикавказ
  5. «Чорноморець» (Одеса) - «Шахтар» (Донецьк)
  6. «Шахтар» (Донецьк) - «Чорноморець» (Одеса)
  7. «Карпати» (Львів) - «Шахтар» (Донецьк)
  8. «Металург» (Запоріжжя) - «Шахтар» (Донецьк)
  9. «Шахтар» (Донецьк) - «Дніпро» (Дніпропетровськ)
  10. «Зоря-МАЛС» (Луганськ) - «Торпедо» (Запоріжжя)
  11. «Торпедо» (Запоріжжя) - «Зоря-МАЛС» (Луганськ)
  12. «Салют-ЮКОС» (Белгород) - «Металург» (Липецьк)
  13. «Торпедо» (Волжський) - «Металург» (Липецьк)
  14. «Локомотив» (Нижній Новгород) - «Газовик-Газпром» (Іжевськ)
  15. «Арсенал» (Тула) - «Торпедо-Вікторія» (Нижній Новгород)
  16. Закарпаття (Ужгород) - «Металург» (Донецьк)
  17. «Машинобудівник» (Дружківка) - АДОМС (Кременчук)
  18. «Нива» (Тернопіль) - «Металург» (Донецьк)
  19. «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Металург» (Запоріжжя)
  20. «Хімки» (Хімки) - «СКА-Енергія» (Хабаровськ)
  21. «Авангард» (Ровеньки) - «Металург-2» (Донецьк)
  22. «Угольок» (Димитров) - «Металург-2» (Донецьк)
  23. «Сталь» (Дніпродзержинськ) - «Металург-2» (Запоріжжя)
  24. Олександр Мартюк: «У "Металурзі" все змінюється в кращу сторону» | ФК "Металург" (Донецьк)[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.