Мартін Лоренцон

Мартін Лоренцон (шведською вимовляється Луренцон) народився 1 квітня 1969 року на півдні Швеції в селі Осенхега комуни Гнуше провінції Смоланд,[2] але в лютому 1970 року[3] родина переїхала на околицю міста Буроса, де він і виріс в районі Хестра.[4]

Його мама Бріта (швед. Brita Inger Margareta, 21 вересня 1936) — викладачка, батько Свен[5] (швед. Sven Arne, нар. 1 липня 1932) — економіст, але в юності були спортсменами світового рівня; в 1948 році батько виграв естафету з бігу 4x1500 метрів на Олімпійських іграх для молоді.[2] Має старшого брата, економічного консультанта Бу (швед. Bo Mikael, нар. 3 вересня 1963)[6] і ще одного старшого сіблінга.[2]

Мартін живе у Стокгольмі у трикімнатній квартирі в районі Васастан з 2005 року. Володіє квартирою на гірськолижному курорті Оре.[7]

З 2017 року має відносини зі шведкою іранського походження Тарою Деракхшан і є інвестором в її стартап «Sniph», сервіс по розсилці пробників селективної парфумерії.[8]

Мартін страждає розладом уваги і гіперактивністю.[9] Він може працювати кілька днів поспіль, забуваючи поспати. Він займається спортом двічі на день, ходить до спортзалу опівночі, грає в падел-теніс, сквош, флорбол, пінг-понг, захоплюється гірським велосипедом і бігом.

Улюблені комп'ютерні ігри — «Hearthstone», «Diablo III» і «Counter-Strike».

Володів позашляховим автомобілем бізнес-класу «Audi Allroad Quattro Q3» 2007 року чорного кольору,[2] але в інтерв'ю 2019 року сказав, що не має автомобіля і користується тільки велосипедом.[7]

Почав навчатися гри на класичній гітарі в 2013 році, володіє Gibson Les Paul-58.[10]

Улюблена кухня — традиційна шведська.[7]

Мартін багато читає, щоранку він починає з читання бізнес-преси. Основою успіху він називає широку освіту в різних галузях знань, що стоїть за прийняттям інтуїтивних рішень. Мартін пропагує збільшення годин математики в початковій школі та введення програмування до навчального плану з першого року школи.[11] В 2013 році він вступив до Братства принца Даніеля, пропагує підприємництво серед студентів.[12] На виступах Братства у вишах Мартін говорить, що не варто брати до уваги приклади Марка Цукерберга або Даніеля Ека. Адже, шанс, що без вищої освіти можна заснувати успішну компанію дорівнює нулю. У 2016 році Мартін був обраний членом Королівської Інженерної академії, «ІВА», при Департаменті освіти та досліджень Швеції, яка займається інтеграцією науки, бізнесу та уряду.[13] На посаді він займається лобіюванням збільшення обсягу технічної та економічної освіти в початковій школі.

Мартін захоплюється політикою і філософією. Він поділяє погляди соціал-демократів, але тяжіє до капіталістичного лібералізму, підтримує партію «Moderaterna». Спільно з Даніелем Еком, Мартін виступає палким критиком шведської соціальної економіки і високого оподаткування. На їхню думку, держава не приділяє належної уваги стартапам, спеціально створює житлову кризу в Стокгольмі для підтримки високих цін на нерухомість, і ускладнює процедуру залучення венчурного капіталу.[14] Одна з головних форм залучення найкращих програмістів у стартапи — виділення їм великих опціонів компанії — неможлива в Швеції через те, що в разі успіху співробітники компанії будуть змушені платити 70 % податку з продажу опціону, в той час як в США ця ставка дорівнює 15 % для працівника та 0 % для засновників стартапу.[15] «Spotify» не може найняти математиків і програмістів з Росії та України, тому що на отримання ними дозволу на роботу йде кілька місяців.[16] Також Мартін обурений, що за законом шведські компанії не можуть організувати для своїх співробітників безкоштовні курси йоги, гольфу та інших спортивних ігор, а також популярні у стартапів безкоштовні буфети в офісі.[1]

У квітні 2013 року стало відомо, що компанії Мартіна, що володіють частками в «Spotify» і «Telia», є офшорами («Rosello» на Кіпрі, а «Amaltea» — в Люксембурзі), і тому інформація про його реальні доходи недоступна для шведських податкових органів.[17] У 2005 році він перереєстрував свою компанію «TradeDoubler» на Кіпрі і цим зменшив виплату податку на 9 мільйонів доларів.[18] У 2006 році він виплатив 1,4 мільйона євро податків.[19] «Spotify» до того моменту також був перереєстрований у Люксембурзі, де прибутковий податок низький. За інформацією ЗМІ, Мартін заборгував податковій службі Швеції 6 мільйонів євро за 2007—2010 роки, коли він подавав декларацію з нульовим доходом. Мартін відповів ЗМІ, що сплачує усі належні податки і йому довелося реєструвати фірми в офшорах через те, що інвестори не хочуть вкладати в компанії, зареєстровані в Швеції.[17]

За підсумками скандалу, Мартіну була вручена нагорода «Міжнародний швед року» в 2014 році,[20] а в травні 2015 року він отримав корпоративну нагороду «Affärsbragden» (Бізнес-подвиг) шведської економічної газети Svenska Dagbladet.[21]

У квітні 2019 року Мартін став радником лідера партії «Moderaterna» Ульфа Крістерссона в комісії з питань інтеграції іммігрантів «Нової Шведської Моделі».[22][23][24][25]

Ще під час навчання в початковій школі Сэрласкулан в Буросе Мартін розповідав однокласникам, що хотів би продати за спичечному коробку кожному китайцеві і стати мільярдером.[11]

Старші класи Мартін навчався в гімназії імені Свена Еріксона на технічному напрямі. У школі він відвідував усі вечірки, але завжди ставив навчання на перше місце. Щоб підготуватися до іспиту, він брехав, що хворіє і не може прийти на вечірку.[2]

У 1990 році він вступив на програму «Дороги і водопостачання» до Технічного університету Чалмерса в Гетеборзі, де здобув магістерський ступінь Інженер в цивільному будівництві.[26] Навесні 2015 року альма-матер присудила Мартіну почесний докторський ступінь.[27][28]

Паралельно в сусідньому Гетеборзі він слухав курси в Університеті бізнесу і проходив практику на заводі «Volvo Torslanda».

Після закінчення навчання в 1995 році він вступив до телекомунікаційної компанію «Telia» на стажування,[2], і завдяки гарним відносинам з керівником[26] потрапив до Сан-Франциско в офіс «AltaVista», найшвидшою пошукової системи того часу. У кремнієвій долині Мартін познайомився з найкращими інтернет-бізнесменами. Повернувшись до Швеції почав працювати в інвестиційній компанії «Cell Ventures», де зустрів сина засновників шведської марки одягу «Joy» Фелікса Гагне.[2] Він поділився з Мартіном, що продажі через інтернет дуже складні. Разом вони почали думати, як вирішити цю проблему і в червні 1999 року заснували компанію «Netstrategy», яка пізніше стала найбільшою скандинавською мережею онлайн реклами «Tradedoubler».[29]

Компанія дуже швидко стала приносити дохід і привернула до себе увагу в Швеції: у 2001 році вона отримала приз «IT-rookie of the Year» від «Guldmusen» ,[30][31] у 2002 році — «Achievement Award» від Шведського торгового представництва у Великій Британії,[32] і в 2004 р. — «Export Hermes» з рук принцеси Вікторії як найкращий експортер Швеції.[33]

Саме тоді Мартін навчився переговорів з потенційними інвесторами. Він переїхав до Німеччини.[34] В інтернет-бізнесі почався підйом і в 2005 році Мартін продав частину своїх акцій компанії за 70 мільйонів шведських крон. Мартін визнає роль удачі і випадковості в цьому успіху.[11]

У 2005 році він повернувся до Швеції і почав шукати інші компанії, в які можна інвестувати з метою подальшої перепродажу. Так у 2006 році за 1 мільйон євро купив сервіс «Advertigo» у Даніеля Ека. Між ними зав'язуються дружні відносини — обидва вони знаходяться в депресії через несподівано набутого багатства і втраченої мети в житті. За рік після переїзду в Стокгольм у квітні 2005 році[35] Мартін купив тільки матрац і стілець IKEA.[36]

Мартін вивчає економіку в Стокгольмській школі економіки і відвідує курси риторики й аргументації в Стокгольмському Університеті.[26]

З квітня 2013 року по березень 2018 року Мартін був членом правління компанії «Telia», своєму першому робочому місці, де також володіє 230 тисячами іменних акцій компанії.[18] За його заявою, він покинув пост через втрату інтересу, хоча ЗМІ звернули увагу, що напередодні «Telia» намагалася продати всі свої акції «Spotify», чим знизила б оціночну вартість його компанії, яка готується до виходу на біржу.[37]

Мартін — один з інвесторів в сервіс з пошуку житла для студентів «Student.Com».[8]

У квітні 2006 року Мартін і Даніель вирішили створити компанію, яку не будуть продавати і якій присвятять все життя. Мартін залишив посаду директора «Tradedoubler» і перевів Даніелю мільйон євро на розвиток нової компанії. У червні 2006 року вони зареєстрували «Spotify», стримінговий музичний сервіс, який фінансується з доходу від рекламних оголошень — бізнесу, з яким Мартін і Даніель були добре знайомі.[38]

На зарплату розробникам, оренду офісів і прокат музичних ліцензій Мартін витрачав власні гроші. Вони намагалися залучити гроші інвесторів, але Мартіна не влаштовували умови, на яких їм пропонували співпрацювати. Через ці незаплановані витрати частка Мартіна в «Spotify» виявилася найбільшою — його опція оцінюється в більш ніж чотири мільярди доларів[39], він володіє 43,3 % права голосу і 12,7 % акцій.[40] Його друг Фелікс Гагне, вирішив допомогти новій задумці колишнього колеги, володіє 6,6 % акцій вартістю 1,5 мільярда доларів.

Мартін обіймав посаду генерального директора в 2006—2013 роках і голови ради директорів у 2008—2016 роках, пізніше він поступився цією роль Даніелю.[41] В інтерв'ю вони стверджують, що вони найкращі друзі і з 2006 року не було жодного дня, щоб вони не говорили хоча б раз на день.

Мартін відповідає за розробку подальших цілей компанії і стратегію розвитку, бюджету, зарплати,[42] перевірку юридичних і річних фінансових звітів.[43] Кожен квартал він проводить презентації для нових співробітників компанії з усього світу в офісі в Стокгольмі.