Svenska Dagbladet

«Svenska Dagbladet», SvD, або ж «Svenskan» («Све́нска да́ґбладет», або ж «Све́нскан», «Шведський щоденний листок») шведська щоденна ранкова газета, означена як «незалежна поміркована». Розміщена у Стокгольмі, заснована 1884 року. Тепер належить норвезькому видавничому концерну «Schibsted». Її передплачують і купують майже по всій країні. Головним редактором і відповідальним видавцем з 2002 року є Лена K. Самуельссон. Головним політичним редактором з 2004 року є П. Й. Андерс Ліндер.

«Svenska Dagbladet»
Логотип газети


Країна  Швеція
Тип щоденна ранкова газета
Мова шведська
Політична належність незалежна, поміркована
Місце публікації Стокгольм
Видавець svТомас Маттссон
Формат таблоїд
Періодичність 1 доба[1]

Засновано 1884
Власник «Schibsted»
Редактор політичний редактор - П. Й. Андерс Ліндер
Головний редактор Лена К. Самуельссон
Головний офіс Местер Самуельсґатан, 56, Стокгольм - Mäster Samuelsgatan 56, Stockholm
Наклад 185 600 (2011 рік, будні)[2]
ISSN 1101-2412

SvD.se
 Svenska Dagbladet у Вікісховищі
Редакційний будинок у дільниці «Клара». 1905 рік.
Колишнє редакційне приміщення у Кунґсгольмі.
У 2010 році газета перебралася до будинку біля Королівського моста.

З усіх друкованих органів Швеції «Свенска даґбладет» і Skånska Dagbladet мають найбільшу фінансову допомогу від держави[3]. У 2008 році кожна з них одержала 65 мільйонів крон.

Історія

Перший номер газети «Свенска даґбладет». 18 грудня 1884 року.

«Свенска даґбладет» заснована 1884 року. Перше число вийшло 18 грудня. Цьому посприяли передусім майбутній перший редактор часопису Аксель Єдерін (1850-1925) і другий редактор Оскар Нурен (18441923). Номер газети коштував у Стокгольмі п'ять ере, а за межами столиці — десять ере. Перший номер містив тільки прогноз погоди й анонси. Найбільшою новиною того року було звинувачення Авґуста Стріндберґа в кощунстві, якого він нібито допустився у збірці оповідань «Одружені».

У 18851887 роках виходили також вечірні випуски. Спочатку газета була консервативна, а з 1897 року, коли головним редактором став Гельмер Кей, змістилася в бік лібералізму. У перший період його урядування з газетою співпрацювали, зокрема, Вернер фон Гейденстам і Еллен Кей. У 19071909 роках посаду головного редактора обіймав Ґустаф Зетеліус, але на це місце повернувся Кей і працював аж до 1934-го. 1910 року газета ухилилася вправо й стала поміркованою. З 1977 року вона незалежна поміркована, «а це означає суміш ліберально-консервативних ідей ринково-економічного напрямку». Газета значно відрізнялася від інших тим, що на її першій сторінці завжди були тільки анонси.

Спершу редакція розташувалася на розі вулиць Кунгсґатан і Васаґатан. 1887 року переїхала на Кардуансмакарґатан, 12, а у 1897-му новим осідком став будинок на перехресті вулиць Клара седра чюркоґата і Кардуансмакарґатан. У 1915 власники газети придбали дім № 11 на вулиці Кардуансмакарґатан й за рахунок цього розширили площу редакційного приміщення. 1962 року редакція перебралася на Роламбсвеген, 7, у 1995-му — на Єрвелльсґатан, 28. 2003 року осідком часопису знову став центр Стокгольма, цього разу вулиця Местер Самуельсґатан. У 2010 році концерн Schibsted розмістив свої підрозділи, у тому числі «Свенска даґбладет» і вечірню газету «Афтонбладет» у будинку під назвою Кунґбругусет. Велику частину тиражу часопису «Свенска даґбладет» випускала друкарня в Седертельє.

Щороку часопис призначає такі нагороди, як Літературна премія газети «Свенска даґбладет», Золота медаль газети «Свенска даґбладет» за найкращі спортивні досягнення року, Оперна премія газети «Свенска даґбладет» і Премія Талії від газети «Свенска даґбладет».

У 1923–1964 газета «Свенска даґбладет» випускала річник Svenska Dagbladets årsbok. Він входив у склад річника Anno, який публікувало видавництво «Корона» förlag. У 1960-му побачила світ Svenska Dagbladets Historia 1884–1940 — «Історія газети „Свенска даґбладет“ за 1884–1940 роки». Цю першу частину редагував Івар Андерссон. У 1965-му вийшла друга частина під назвою Litteratur, konst, teater och musik i SvD 1897–1940 — «Література, мистецтво, театр і музика в газеті „Свенска даґбладет“ у 1897–1940 роках». Ювілейного, 1884 року вийшов третій том під редакцією Елізабет Сандлунд SvD under Ivar Anderssons tid 1940–1955 — «„Свенска даґбладет“ за часів Івара Андерссона, 1940–1955». Четверту частину мав підготувати Ларс Лагерстедт. Вона мала показати загальний стан речей у газеті, робочі умови та їхній вплив на зміст газети.

1974 року в газеті з'явилася «Idagsidan» («Нинішня сторінка»), на ті часи новина в газетній журналістиці. На цій сторінці публікувалися статті про погляди на життя, про соціальні та філософські питання. Вели її дві журналістки Маріанна Фредрікссон і Амі Леннрот. До столітнього ювілею в 1984 році опубліковано видання 100 år med Svenska Dagbladet 1884–1984 під редакцією Ларса Ледерстедта. Воно складається з факсиміле вибраних сторінок за всі сто років, а також із короткого резюме за кожне десятиліття. Також вийшов у світ ювілейний номер формату A4: Ett hundraårigt äventyr!  («Столітня пригода!») з ностальгійним оглядом цих років.

Частини газети

«Свенска даґбладет» складається головним чином із трьох частин. Всі вони таблоїдного формату. Головна частина — це найважливіші вітчизняні й зарубіжні новини, спорт, а також «Нинішня сторінка» і прогноз погоди.

Друга частина — економічна з новинами про економіку та промисловість, про біржу й приватне господарювання. Щонеділі тут подають репортаж, званий N. У 2005-му «Свенска даґбладет» і «Афтонбладет» започаткували діловий сайт E24.se й співпрацювали до 2012 року. Відтак «Свенска даґбладет» започаткувала новий сайт — Nliv.se.

У частині «Культура» є новини про культуру, музикознавчі, кінознавчі та театрознавчі статті й рецензії репортажі. Також публікуться радіо- і телепрограми. У п'ятниці, суботи та неділі виходить блок під назвою К. У цій частині щодня публікують есей на якусь академічну тему. У суботи виходить додаток з міськими новинами Magasinet med SvD. Крім усього іншого, він містить також матеріали про житло, його обладнання й сад.

Раніше щоп'ятниці виходив журнал-додаток Min Helg («Моє свято») про міське життя, їжу, моду, красу, здоров'я і таке інше. Тут публікували оцінки ресторанів і кафе, телепрограми на тиждень і поради на тему культурного відпочинку. 2009 року цей додаток закрили й почали друкувати такі матеріали на сторінках культури. Крім того, раз на квартал «Свенска даґбладет» виходить із додатком про їжу — у співпраці з кулінарним сайтом, Tasteline, підпорядкованим концерну Schibsted. Виходять також додатки Scenhöst («Сценічна осінь») і Scenvår («Сценічна весна»). Готують також принагідні випуски, присвячені важливим подіям — наприклад, Олімпійським іграм, чемпіонатам світу з футболу та виборам до риксдагу.

«Нинішня сторінка»

«Нинішня сторінка» — це відділ газети, присвячений психології, екзистенційним, статевим і ґендерним питанням, темам про дітей і молодь, про тенденції розвитку суспільства, про гігієну і здоров'я. Серії статей такої тематики стали постійною прикметою цієї сторінки. Редакція дає багато місця — як на сторінках газети, так і у віртуальному просторі — на те, щоб читачі висловили свою думку й розповіли свої історії.

Цю сторінку започаткувала як редактор у 1974 році Маріанна Фредрікссон. Перша серія статей мала назву «Ont i själen» («Болить душа») й була присвячена психічним розладам. Створювався новий напрям, який стали звати «insiktsjournalistik» — «журналістикою погляду». І раніше в газеті поміщали віньєтку Idag («Сьогодні»), але тоді йшлося про нариси й фейлетони. В Інтернеті «Нинішню сторінку» можна знайти на адресі www.svd.se/idag funnits з 1999 року.

Під впливом серій статей, опублікованих на «Нинішній сторінці», постають нові шведські слова. Наприклад, «maskrosbarn», «curlingföräldrar» і «kvartslivskrisen». Українською їх можна приблизно передати як «діти-кульбабки», «керлінґові батьки» (тобто такі, що втручаються в життя дітей і, образно кажучи, проторюють перед ними доріжку, як у керлінґу) і «криза чверті життя».

У 2006 році товариство Vetenskap och Folkbildning («Наука і народна освіта») висунуло редакцію «Нинішньої сторінки» на присвоєння звання «Обманщик року» «за публікування серій статей про так звану енергетичну медицину».

Редактори «Нинішньої сторінки»

  • Маріанна Фредрікссон 19741987
  • Анн Лагерстрем 1987-1993
  • Катаріна Бальдо Заґаду 1993-2000
  • Андерс Гааґ 20012006
  • Пер Седерстрем 2006-2009
  • Сузен Шульц 2009-

Особи, що співпрацювали з газетою

Головні редактори

  • Аксель Єдерін, 1884–1888
  • Яльмар Сандберг, 1888–1891
  • Дан Окер'єльм 1891–1893
  • Ґустаф Е. Еріксон, 1893–1897
  • Гельмер Кей, 1897–1907
  • Ґустаф Зетеліус, 1907–1909
  • Гельмер Кей, 1909–1934
  • Карл Трюґґер, 1934–1940
  • Івар Андерссон, 1940–1955
  • Аллан Гернеліус, 1955–1969
  • Свен Ґеренц, 1969–1974
  • Ґустаф фон Платен, 1974–1982
  • Ула Ґуммессон, 1982–1987
  • Ганс Л. Зеттерберг, 1987–1988
  • Леннарт Перссон, 1989
  • Бертіль Турекулль, 1989–1991
  • Матс Свеґфорс, 1991–2000
  • Ханну Олкінуора, 2000–2001
  • Лена К. Самуельссон, 2001—

Виконавчі директори

  • Карл Трюґґер 1934-?
  • Свен Ґеренц 1962-?
  • Улоф Юнґрен ?-1978
  • Гокан Ламберт-Ульссон
  • Стефан Стремквіст, 1981–1991
  • Свен Геек, 1991–1996
  • Коре Ґустафсон, 1996–1999
  • Ґуннар Стремблад, 1999–2006
  • Рауль Ґрюнталь, 2006–2009
  • Ґунілла Ашер, 2009-

Політичні редактори

  • Отто Єрте
  • Карл Аксель Тунбергер 1969–1978 (відповідальний видавець 1963–1978)
  • Аксель Вальдемарсон 1978–1983
  • Матс Свеґфорс 1983–1991
  • Гокан Гаґвалль, 1991–2000
  • Матс Юганссон, 2000–2003
  • П. Й. Андерс Ліндер, 2003—

Культурні редактори

  • Ґуннар Бранделль, 1950–1962
  • Лейф Карлссон, 1969–1981
  • Інґмар Б'єркстен, 1981–1991
  • Ларс Леннрот, 1991–1993
  • Петер Лютерсон, 1993–2001
  • Карл Отто Веркелід, 2001–2008
  • Стефан Еклунд, 2009–2010
  • Кай Шюлер, 2010–2012
  • Мартін Єнссон, 2012-

Художники та ілюстратори

  • Андерс Андерше (Рисувальник Андерс)
  • Ян Берглін
  • Єста Чатам
  • Яльмар Енерот
  • Альберт Енґстрем
  • Пелле Фуршед
  • Фіббен Гальд
  • Рібер Ганссон
  • Нільс Меландер

Інші відомі співробітники газети

  • Марія Абарагамссон
  • Кнут Анлунд
  • Лена Андерссон
  • Юнас Арнесен
  • Бенґт Бедруп
  • Янне Бенґтссон
  • Франс Ґ. Бенґтссон
  • Ян Берглін
  • Карл Бергман — 1979 року вбитий на роботі в Уганді
  • Ула Білльгер
  • Фредрік Беек
  • Корделія Едвардсон
  • Лоттен Екман
  • Альберт Енґстрем
  • Бенґт Фрітьофссон
  • Ґустаф Фредінґ
  • Карл Раґнар Ґіров
  • Альф Ґрандін
  • Юган Гакеліус
  • Керстін Галлерт
  • Свен Гедін
  • Вернер фон Гейденстам
  • Мікаель Гольмстрем
  • Меріт Гульдт (Гірам)
  • Ульф Горд аф Сегерстад
  • Маріанна Геек
  • Ерік Зеттестрем (Кар де Мумма)
  • Еллен Кей
  • Аґнета Лагеркранц
  • Улоф Лагеркранц
  • Пер Лагерквіст
  • Оскар Левертін
  • Інґмар Ліндмаркер
  • Стуре Ліннер
  • Ерік Юнбергер (КАйфас)
  • Кай Лундґрен (КАєнн)
  • Вільгельм Муберг
  • Софія Нербранд
  • Естер Бленда Нурдстрем
  • Томмі Улофссон
  • Андерс Ульссон засновник Стокгольмського марафону
  • Улоф Пальме
  • Мозес Перґамент
  • Сусанна Попова
  • Туре Ранґстрем
  • Людвіґ Расмуссон
  • Стен Селандер
  • Стів Сем-Сандберг
  • Єран Шютте
  • Август Стріндберг написав серію статей під рубрикою «Містика світової історії», 1903
  • Челль Сванберг
  • Ріхард Сварц
  • Карл-Генрік Свенстедт («Анрі»)
  • Суне Сюльвен
  • Яльмар Седерберг
  • Елызабет Серенсон
  • Марґарета аф Уґґлас
  • Ґуннар Унґер
  • Принц Вільгельм
  • Гассе Зеттерстрем
  • Маріанна Зеттерстрем (Віола)
  • Карл-Ґуннар Олен
  • Бертіль Естерґрен
  • Андерс Естерлінґ

Лінки

Примітки

  1. Muck Rack — 2009.
  2. TS. Mediefakta och upplagor. Webbtjänst. Kontrollerad 04.03 2012.
  3. Підтримка преси. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 3 лютого 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.