Марфін Олексій Ілліч

Працював учителем, майстром, станційним монтером радіовузла. До 1932 року — уповноважений Середньо-Волзького крайового радіокомітету.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1932 — листопаді 1934 року — завідувач культурно-просвітницького відділу Каширинського районного комітету ВЛКСМ Середньо-Волзького краю.

У листопаді 1934 — 1936 року — в Червоній армії.

У 1936 — жовтні 1937 року — 1-й секретар Троїцького районного комітету ВЛКСМ Оренбурзької області.

У жовтні 1937 — березні 1938 року — 2-й секретар Троїцького районного комітету ВКП(б) Оренбурзької області.

У березні 1938 — 1939 року — 1-й секретар Троїцького районного комітету ВКП(б) Оренбурзької області.

У 1939—1940 роках — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У 1940—1943 роках — інструктор, відповідальний організатор організаційно-інструкторського відділу ЦК ВКП(б).

25 вересня 1943 — 16 квітня 1948 року — 1-й секретар Рязанського обласного комітету ВКП(б).

У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

16 серпня 1951 — травень 1952 року — завідувач сектора відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б).

У травні — липні 1952 року — інспектор ЦК ВКП(б).

30 липня — 26 серпня 1952 року — завідувач підвідділу відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б).

У серпні 1952 — січні 1954 року — 1-й секретар Костромського обласного комітету КПРС.

У 1954—1959 роках — секретар Воронезького обласного комітету КПРС.

У 1959 — січні 1963 року — 2-й секретар Воронезького обласного комітету КПРС.

У січні 1963 — 15 грудня 1964 року — 2-й секретар Воронезького сільського обласного комітету КПРС.

15 грудня 1964 — 1970 року — секретар Воронезького обласного комітету КПРС.

У 1970—1978 роках — голова партійної комісії Воронезького обласного комітету КПРС.

Потім — персональний пенсіонер.

• орден Леніна (1949)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

• Марфин Алексей Ильич (рос.)