Марцинкевич Максим Сергійович

Максим Марцинкевич, на прізвисько Тесак, (8 травня 1984(1984-05-08), Москва, СРСР 16 вересня 2020(2020-09-16), Челябінськ, Росія) російський громадський діяч, ідеолог нацизму, відеоблогер, також відомий як співзасновник і ідейний натхненник неформального міжнародного громадського руху «Реструкт», що діє на пострадянському просторі. Уперше Марцинкевич здобув популярність як НС-скінхед[4] і лідер міжрегіонального відділення націонал-соціалістичної молодіжної організації «Формат 18».[5]

Максим Сергійович Марцинкевич
Максим Марцинкевич на ефірі телеканалу «День ТВ» (ефір від 27 вересня 2012 року)
Народився 8 травня 1984(1984-05-08)
Москва, СРСР
Помер 16 вересня 2020(2020-09-16) (36 років)
Челябінськ, Росія
·за офіційними даними — самогубство; заперечується з боку наближених до Марцинкевича[1][2][3]
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство  Росія
Національність росіянин
Діяльність мілітант, громадський діяч
Alma mater Російський державний соціяльний університетd
Знання мов російська
Членство Format18d і Occupy Pedophiliad
Партія Народна національна партіяd
Конфесія Дохристиянські вірування германців
Автограф
IMDb ID 5649152

2013 Марцинкевича було втретє звинувачено за статтею 282 російського кримінального кодексу.[6] 15 серпня 2014 його присудили до п'яти років у виправній колонії, пізніше цей термін збільшили з огляду на нові звинувачення.[7]

За офіційними даними, 16 вересня 2020 року, перебуваючи у в'язниці, Марцинкевич заподіяв собі смерть,[8] хоч його родичі та знайомі це заперечують, стверджуючи, що Тесака вбили.[9][10]

«Окупай-педофіляй»

Це шоу. Я не намагаюся посадити людину, я намагаюся повністю зламати життя людині. Може, хтось побачить і напише заяву - з тих, хто з ним вже знайомий.

Після виходу з колонії Марцинкевич організував рух «Окупай-педофіляй», що займається побиттям і приниженням людей, яких члени руху вважають педофілами. Своїх жертв учасники руху шукають через інтернет і знайомляться з ними від імені неповнолітніх. Всі знущання, включно з улюбленим способом розправи Марцинкевича над «підозрюваними» — поливання сечею, знімаються на відеокамеру, а потім відеоролики розміщуються в Інтернеті.[11][12].

У вересні 2013 року увагу телебачення і друкованої преси привернула організована Марцинкевичем акція в квартирі на Бауманській вулиці, унаслідок якої був заарештований колишній заступник голови Управління Федеральної служби судових приставів Московської області Андрій Камінов, якому пред'явлено звинувачення в розпусних діях сексуального характеру стосовно неповнолітнього[13].

Сам Марцинкевич називав «Окупай-педофіляй» «соціальним проєктом, спрямованим на пропаганду націонал-соціалізму та виявлення сутності ліберальних поглядів і привернення уваги суспільства до цієї проблеми». Щоб взяти участь у «полюванні на педофілів», яке учасники називали «сафарі», необхідно було заплатити певну суму грошей Марцинкевичу[14].

Див. також

Примітки

  1. Адвокат: экспертиза показала, что Тесак не мог сам нанести обнаруженные на его теле повреждения. meduza.io. Процитовано 5 січня 2021.
  2. Манич, Кристина (8 жовтня 2020). Опубликованы выводы независимой экспертизы по делу Тесака. Известия (рос.). Процитовано 5 січня 2021.
  3. Отец Тесака заявил об уверенности в убийстве сына. lenta.ru (рос.).
  4. Інтерв'ю Максима Марцинкевича (Тесак) на радіо
  5. Националиста М. Марцинкевича заочно арестовали за экстремизм :: Общество :: Top.rbc.ru. web.archive.org. 2 лютого 2014. Процитовано 16 вересня 2020.
  6. Националиста Тесака приговорили к 10 годам колонии за нападение на людей. РБК (рос.). Процитовано 16 вересня 2020.
  7. Російський неонацист "Тесак" наклав на себе руки, залишивши передсмертну записку (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2020.
  8. «И вы не верьте в то, что это было самоубийство». Коммерсантъ (російською). Процитовано 22 жовтня 2020.
  9. Отец Тесака и его адвокат рассказали, почему не верят в версию самоубийства. www.znak.com (російською). Процитовано 22 жовтня 2020.
  10. У «Оккупай-педофіляй» вилучили нунчаки та сюрікени
  11. «Є коло осіб, які не повинні ні в якому вигляді находиться»
  12. В письмах экс-пристава к подростку обнаружился интим. www.mk.ru (рос.). Процитовано 31 грудня 2020.
  13. Я в тюрьму не хочу опять. lenta.ru. Процитовано 31 грудня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.