Маріка-крихітка

Ма́ріка-крихітка[2] (Cinnyris minullus) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Мешкає в Західній і Центральній Африці.

?
Маріка-крихітка

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка-крихітка
Cinnyris minullus
(Reichenow, 1899)
Синоніми
Nectarinia minulla
Посилання
Вікісховище: Cinnyris minullus
Віківиди: Cinnyris minullus
ITIS: 916419
МСОП: 22717923
NCBI: 1208738

Опис

Марика-крихітка є найменшим представником роду Cinnyris. У дорослого самця голова, спина і горло зелені, металево-блискучі, крила темно-коричневі, надхвістя синє, металево-зелене, хвіст чорний з пурпурово-синім відблиском. Груди яскраво-червоні, над грудьми вузька синя смуга, живіт оливковий. У дорослої самички голова і верхня частина тіла оливково-коричневі, крила і хвіст темно-коричневі, над очима оливково-жовті «брови», горло сіре, нижня частина тіла оливково-жовта. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи подібні до самичок[4].

Поширення і екологія

Маріки-крихітки поширені від Сьєрра-Леоне і Ліберії до Уганди, Демократичної Республіки Конго і Габону, а також на острові Біоко. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в саванах, на полях і плантаціях, в парках і садах. Живляться нектаром, насінням і павуками.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Cinnyris minullus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 262. ISBN 978-1-4081-3568-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.