Маріо Брага

Ма́ріо Ауґу́сто де Алме́йда Бра́ґа (порт. Mário Augusto de Almeida Braga; *14 липня 1921(19210714), Коїмбра, Португалія 1 жовтня 2016, Лісабон) — португальський письменник, перекладач, журналіст[2][3] і драматург; один із чільних представників і провідників неореалізму в португальській літературі ХХ століття.

Маріо Брага
Народився 14 липня 1921(1921-07-14)[1]
Коїмбра
Помер 1 жовтня 2016(2016-10-01)[1] (95 років)
Лісабон, Португалія
Країна  Португалія
Діяльність письменник
Мова творів португальська
Нагороди

З життя і творчості

Закінчив філологічний факультет Університету Коїмбри (історико-філософські науки) і кілька років викладав.

Працював генеральним директором Державного секретаріату з питань соціальних комунікацій. Також був членом Консультативної ради бібліотек Фонду Галуста Гульбенкяна.

У період від 1946 до 1965 року — редактор коїмбрського часопису Vértice, підтримуючи зв'язки з групою письменників неореалізму, пов'язаних з цим періодичним виданням.

Власну літературну діяльність розпочав у 1944 році з виходом книги оповідань «Туман» (Nevoeiro), за якою була збірка «Люди гір» (Serranos), підтвердивши таким чином свою прихильність до новели як жанру, а у темах зосереджуючись особливо на драмах селянина та його соціально-економічних конфліктах.

Пізніше, у «Чотирьох монетах» (Quatro Reis), «Книзі тіней» (O Livro das Sombras) та «Відсутньому тілі» (Corpo Ausente) тематика його оповідань еволюціонувала у бік міського середовища, сягнувши у романі «Кругле королівство» (O Reino Circular) алегорії та сатири ідеологічного характеру. Не цураючись відображення питань культури та політики, про що свідчать два томи «Ідей та життя» (As Ideias e a Vida), Брага також написав Momentos Doutrinais, де він розкриває свої погляди на літературу та ідеї, пов'язані з його роздумами.

Як драматург є автором п'єси на три дії «Міст через життя» (A Ponte Sobre a Vida, 1965) та двох одноактних фарсів (O Pedido і Café Amargo, 1966).

Як перекладач відомий перекладами на португальську літературних творів багатьох світових класиків, зокрема Сервантеса, Мольєра, Мопассана, Чехова[4], Ельзи Тріоле, Веркора тощо.

У 1960 році Маріо Брага був удостоєний Премії Рікарду Малєйруша, 12 лютого 1996 року йому було присвоєно звання командора Ордена інфанта Енріке[5].

Помер 1 жовтня 2016 року в 95-річному віці в Лісабоні[6].

Бібліографія

  • «Туман» (Nevoeiro, оповідання) (1944) [7]
  • «Дороги без сонця» (Caminhos sem Sol, оповідання) (1948)
  • «Люди гір» (Serranos, оповідання та повісті) (1948)
  • O Pedido(театр) (1949)
  • «Платон і „Поетика“» (Platão e a Poética, нарис) (1950)
  • «Каміло і реалізм» (Camilo e o Realismo, нарис) (1957)
  • «Мар'яна» (Mariana, повість) (1957)
  • «Чотири монети» (Quatro Reis, оповідання) (1957)
  • «Сільські історії» (Histórias da Vila, оповідання) (1958)
  • Vale de Crugens (роман) (1958)
  • O Cerco (повість) (1959)
  • «Книга тіней» (O Livro das Sombras, оповідання) (1960)
  • «Гном» (O Gnomo, роман) (1962)
  • «Відсутнє тіло» (Corpo Ausente, повісті) (1961)
  • «Незавершена подорож» (Viagem Incompleta, новели) (1963)
  • «Ідеї та життя» (As Ideias e a Vida, хроніки) (1965)
  • «Міст через життя» (A Ponte sobre a Vida, драматургія) (1965)
  • Café Amargo (драматургія) (1966)
  • «Напередодні повені» (Antes do Dilúvio, повість) (1967)
  • «Очі та голоси» (Os Olhos e as Vozes, повісті) (1971)
  • «Кругле королівство» (O Reino Circular, роман) (1971)
  • Entre Duas Tiranias: Uma Campanha Pouco Alegre em Prol da Democracia (есе) (1977)
  • O Intruso (новели та повісті) (1980)
  • Contos Escolhidos (1983)
  • «Троянди і камінь» (As Rosas e a Pedra, хроніки) (1995)
  • «Різдвяні історії» (Contos de Natal) (1995)
  • Espólio Intacto (роман) (1996)
  • Momentos Doutrinais (есеї) (1997)

Примітки

  1. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  2. Mário Braga. Infopédia. Архів оригіналу за 7 de Maio de 2014. Процитовано 7 de Maio de 2014.
  3. Morreu escritor Mário Braga TVi 24 - acessado em 1 de outubro de 2016
  4. Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
  5. Cidadãos Nacionais Agraciados com Ordens Portuguesas. Presidência da República Portuguesa. Процитовано 17 липня 2019.
  6. Morreu escritor Mário Braga, aos 95 anos інф. за 1.10.2016 на www.sapo.pt (порт.)
  7. Mario Braga. Biblioteca Nacional de Portugal. Архів оригіналу за 7 de Maio de 2014. Процитовано 7 de Maio de 2014.

Джерела та посиланян

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.