Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген

Марія народилась 17 листопада 1845 року у Зігмарінгені. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Гогенцоллерна-Зігмарінгена Карла Антона та його дружини Жозефіни Бельгійської. Дівчинка мала старших братів Леопольда, Карла, Антона та Фрідріха і сестру Стефанію.

Внаслідок революції 1848 року її батько передчасно став правлячим князем Гогенцоллерна-Зігмарінгена, та вже за рік був змушений передати князівство прусському королю Фрідріху Вільгельму IV, який приєднав його до своїх володінь.

На початку 1850-х родина оселилася у замку Єґерьхоф на околиці Дюссельдорфа. Батько й надалі продовжував залишатися видною фігурою у прусській політиці і навіть був міністром-президентом Пруссії.

Старша сестра Марії у 1858 році вийшла заміж за португальського короля. Брата Карла у 1866-му було обрано князем Румунії.

Марія розглядалася як можлива наречена для принца Уельського Берті. Однак, її кандидатура була відкинута через релігійні міркування.[1] Дружиною Альберта стала лютеранка Олександра Данська.

Філіп Фландрський

Сама принцеса у віці 21 року вийшла заміж за бельгійського принца Філіпа, що носив титул графа Фландрського. Весілля відбулося 25 квітня 1867 року у Берліні. Вінчання провів єпископ Генріх Ферстер у Катедральному соборі святої Ядвіґи.

Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

• Бодуен (1869—1891) — спадкоємець бельгійського трону, помер у віці 21 року бездітним та неодруженим.
• Генрієтта (1870—1948) — дружина герцога Вандома Еммануеля Орлеанського, мала четверо дітей;
• Жозефіна Марія (1870—1871) — близнючка Генрієтти, прожила лише два місяці;
• Жозефіна Кароліна (1872—1958) — дружина принца Карла Антона Гогенцоллерна, мала четверо дітей;
• Альберт (1875—1934) — король Бельгії у 1909—1934 роках, був одруженим з Єлизаветою Баварською, мав двох синів та доньку.

Спочатку подружжя жило у королівському палаці в Брюсселі, а у травні 1868 перебралося до Палацу графа Фландрського, який Філіп придбав у 1866. У родини була також резиденція у Швейцарії на березі озера Люцерн. Офіційні зобов'язання пари були таковими, що вони могли з комфортом усамітнится в своїй домівці, маючи власний пошт близько 70 осіб. В палаці містилася цінна бібліотека, а їхньому у розпорядженні були першокласні коні, для Марії з них було відведено десять поні.

Принцеса була досвідченим художником і інколи виставляла свої картини на Брюссельській виставці. Залишила також визначні офорти. В юності вона займалася із Якобсеном, що був учнем Муке, а в Бельгії довела свою майстерність до довершеності, беручи уроки у ван дер Хехта. Була також почесним президентом об'єднання граверів, заохочуючи відродження цієї забутої техніки.

У неї був літературний салон, який слугував місцем збору багатьох авторів. Також Марія добре розбиралася в музиці.

Маючи достатньо коштів, принцеса фінансово підтримувала різні благодійні організації.

Оскільки королівська сім'я Бельгії не мала спадкоємця, всі надії покладалися на родину графа Фландрського, в якій зростали два сини. Старший, Бодуен, передчасно помер у віці 21 року, не залишивши нащадків. Молодший, Альберт, ще за життя матері зійшов на трон Бельгії у 1909 році.

Філіп до цього часу не дожив. Його не стало у листопаді 1905-го. Марія пережила чоловіка на сім років і пішла з життя 26 листопада 1912. Похована поруч із чоловіком у церкві Богоматері Лакенської в Брюсселі.

З 2013 року королем Бельгії є її правнук Філіп I, що отримав їм'я на честь прадіда.[2]

• Орден Луїзи (Королівство Пруссія);
• Орден королеви Марії Луїзи (Іспанія).

• Гогенцоллерни-Зігмарінгени (англ.)
• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген (англ.)
• Генеалогія Філіпа Бельгійського (англ.)