Марія Екіер

Мати Марії Екіер була Данута Шафлярська, відома польська акторка кіно і театру, перша зірка польського кіно[3]. Батько, художник Ян Екіер, відомий польський піаніст, композитор, редактор, видавець та неодноразовий член комісії з конкурсів Шопена[4].

1 серпня 1944 року, коли Марії Екіер було 15 місяців, спалахнуло Варшавське повстання. Майбутня ілюстраторка перебувала з батьками в квартирі своїх друзів на вулиці Польна 36. Завдяки допомозі друга їм вдалося безпечно дістатися звідти до тимчасового притулку[5]. Під час повстання вона захворіла на дизентерію[6].

Виховувалась в родині, нерозривно пов'язаній з культурою та мистецтвом, що сприяло розвитку мистецьких здібностей Марії Екіер. У 1966 році художниця розпочала навчання в Академії образотворчих мистецтв (ASP) у Варшаві[2]. У 1971 році вона отримала диплом з відзнакою в студії професора Яна Марціна Шансера та професора Юліана Пальки на факультеті графічного мистецтва[7]. Спеціалізувалася на книжковій графіці, створювала дизайн обкладинок книг та плакатів[8].

Екіер зізнається, що після закінчення Академії мистецтв вона мало що знала про ілюстрації та пізніше все дізналася сама[9]. Її головним натхненням стали роботи досвідчених ілюстраторів. Вона розглядала твори Стасиса Ейдридгевічуса та Юзефа Вілконя як зразки для наслідування[8].

Джерело: біографія на римський портал[10]

• Про собаку, яка мала хлопчика, Клара Ярунькова, 1977 рік.
• Де боб? Зофія Богуславська, 1977 рік.
• Лісові рослини лікарські, Марія Полаковська, 1977 рік.
• Собака і кішка, Ігор Сикірицький, за Ованом Туманяном, 1978 рік.
• Літня пригода, Ірина Гуро, переклад з рос. Владислав Козловський, 1980.
• Острів народження, Марія Єва Леткі, 1990 рік.
• Чудовисько, Марія Єва Леткі, 1992.
• Що сталося з нашою казкою, Ганна Кралл, 1994 рік.
• Не плач, кізонька, Сергій Михалков, 1996.
• Dębołki, Джоанна Кульмова, 1998.
• Добрий монстр не є злий, Анна Оничимовська, 2000 рік.
• Принцеса в короні, Марія Єва Леткі, 2005.
• Чарівниця та інші казки, Малгожата Стшавковська, 2006.
• Польські казки та легенди, добір Гжегож Лещинський, графічний дизайн Гражина Ланге, 2006 р.
• Що кому сниться і навіть не сниться, Джоанна Кульмова, 2006 рік.
• Таємничі пригоди Кубуся, Мацей Орлов, 2007.
• Папрох, Еліза Піотровська, 2010.
• Китайський кіт, Міка Валтарі, 2011 рік.

Джерело : біографія на WP[11]

• Срібна коза (1991).
• Відзнака у конкурсі PS IBA «Книжкаа року» (1993).
• Відзнака PTWK у конкурсі найкрасивіша книга року (1997).
• БІБ-плакат (1999).
• Внесення до міжнародного списку відзнак МБА (1999).
• Взнання у конкурсі «Сучасне польське книжкове мистецтво» (2000).
• Друге місце на Бієнале ілюстрації (2004).
• Відзнака у конкурсі «Книга року PS PS» (2005).
• Нагорода на конкурсі PTWK «Найкрасивіші книги року» (2008).
• Книга року PS IBBY (2014).

• Марія Екіер . lubimyczytac.pl