Марія Лялькова
Марія Лялькова (чеськ. Marie Ljalková), уроджена Петрушакова (чеськ. Petrušáková)[4], після другого заміжжя Ластовецька (чеськ. Lastovecká[4]; 3 грудня 1920 — 7 листопада 2011) — чеський снайпер, учасниця Другої світової війни. Полковник.
Марія Лялькова | |
---|---|
чеськ. Marie Ljalková | |
Ім'я при народженні | чеськ. Marie Petrušáková |
Народження |
3 грудня 1920[1][2] Городенка, Польська Республіка |
Смерть |
7 листопада 2011[3][1][2] (90 років) Брно, Брно-місто |
Країна |
Чехословаччина Чехія |
Приналежність |
СРСР ЧСР |
Роки служби | 1942 - 1953 |
Звання | полковник |
Війни / битви | Друга світова війна, Битва біля села Соколове, Битва за Дніпро, Східно-Карпатська операція і Дніпровсько-Карпатська операція |
Нагороди | |
Марія Лялькова у Вікісховищі |
Біографія
Народилася 3 грудня 1920 року[4] в місті Городенка[5] (нині в Івано-Франківській області) в родині волинських чехів. У віці 12 років втратила батьків, і її до себе забрала рідна тітка[5]. Пізніше Марія перебралася до Станіславова (нині Івано-Франківськ), де навчалася в технічному училищі. Після нападу Німеччини на СРСР була евакуйована в місто Бузулук, розташоване в Оренбурзькій області, де формувався 1-й чехословацький окремий піхотний батальйон РСЧА[6]. 1 березня 1942 року, пройшовши медичні курси і основну військову підготовку, була прийнята до лав військовослужбовців цього підрозділу. Потім пройшла курси снайперів[5].
Бойове хрещення відбулося в березні 1943 року, в битві при Соколове[4]. У тій битві Лялькова з власної рушниці СВТ-40 вбила п'ятьох німецьких солдатів (в тому числі одного кулеметника[6]), при цьому вона лежала на кризі. Тільки вночі її, примерзлу до льоду, знайшли чехословацькі солдати[4]. Марія брала участь також у боях за визволення Лівобережної і Правобережної України, в ході яких убила не менше 30 німецьких солдатів і офіцерів. В якості головної медсестри 1-го Чехословацького танкового батальйону брала участь в боях за визволення Чехословаччини. У боях при Дукельському перевалі під час Східно-Карпатської операції (вересень 1944 року) вибух артилерійського снаряда зламав їй хребет, а півсантиметровий осколок потрапив в голову, але Марії вдалося вижити[4].
Після війни вийшла заміж за Михайла Лялькова[4]. Незабаром вона поїхала до Чехословаччини і вийшла вдруге заміж за Вацлава Ластовецького[5], змінивши прізвище[4]. Полковник[7] Лялькова працювала у військових госпіталях в Празі[5] і Оломоуці[5], потім проживала в Брно. З початку 1960-х і до кінця 1990-х років працювала екскурсоводом у Брно, завдяки відмінному знанню російської мови[4] стала найбажанішим екскурсоводом для туристів з країн колишнього СРСР[5]. Була членом Чехословацької легіонерської спільноти (групи ветеранів Другої світової війни), виступала покровителем цілого ряду спортивних, культурних і громадських заходів в Південній Моравії, читала лекції в школах, займалася роботою з дітьми[4].
За подвиги у Німецько-радянській війні була нагороджена Орденом Червоної Зірки, також була нагороджена Чехословацьким військовим хрестом[4][5]. 28 жовтня 2010 року було нагороджено за особливі заслуги перед Чехією Орденом Білого лева II ступеня[6][7], прийнявши цю нагороду разом з Мікулашем Кончіцкім (своїм близьким другом) особисто від президента Чехії Вацлава Клауса[4].
Померла 7 листопада 2011 року в Брно. Про її смерть повідомив керівник Чеської легіонерської спільноти Мілан Ржепка[6][8].
Нагороди і звання
Радянські державні нагороди:
Чехословацькі державні нагороди:
- Воєнний хрест
- Орден Білого лева (Чехія, 2010)
- Соколовська пам'ятна медаль (1948)
Оцінка і думки
Майстром влучної стрільби, знаменитим снайпером стала Марія Лялькова, дівчина з 1-го Чехословацького батальйону ... У перших рядах наступаючих воїнів йшла вона - чудовий снайпер, що не знає промаху. Час від часу вона зупинялася, швидко прицілювалась і стріляла. Міцна рука молодої жінки, керована гарячим, мужнім серцем, помстилася за убитих і поранених. | ||
У свої 91 вона ще була здатна не тільки приймати енергію, а й роздавати її всім навколо. Вона було просто як сонце. |
Примітка
- Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
- Czech National Authority Database
- http://www.mocr.army.cz/informacni-servis/zpravodajstvi/zemrela-valecna-veteranka-a-nejznamejsi-ceska-snajperka-marie-lastovecka-62161/
- Катерина Прокофьева (10 ноября 2011). Умерла Мария Лялькова-Ластовецка — самый знаменитый чешский снайпер. Радио Прага. Процитовано 17 липня 2014.
- Каглян Олександр (7.05.2011). Марія Лялькова — жінка-снайпер із Городенки (укр.). Діловий сайт Городенка і Городенківський район. Процитовано 17 липня 2014.
- Anna Brandejská (9. listopadu 2011). Zemřela slavná česká válečná snajperka Marie Ljalková-Lastovecká (чес.). iDNES.cz. Процитовано 17 липня 2014.
- Seznam osobností vyznamenaných při příležitosti 28. října 2010 (чес.). Novinky.cz. 28. října 2010. Процитовано 17 липня 2014.
- Ivan Holas (9. listopadu 2011). V Brně zemřela válečná veteránka bitvy u Sokolova. Český rozhlas. Процитовано 17 липня 2014.
Література
- Jaroslav Láník. Vojenské osobnosti československého odboje 1939—1945 (2005) ISBN 80-7278-233-9
- Zlatica Zudová-Lešková, Marie Ljalková (Lastovecká), roz. Petrušáková, in: Vojenské osobnosti československého odboje 1939—1945, Praha 2005 s. 176.
- Zlatica Zudová-Lešková, Ženy v čs. armáde v rokoch 1939—1945, in: Statečné ženy, o kterých se málo ví (ed. Helmichová, Šárka), Praha 2003, s. 9-32.
Посилання
- Benešová, Hana. Máme snajperku!, Reflex.cz (2009)
- Jičínská, Vendula. Zdravotnice vzala pušku a šla do první linie, Brněnský deník (2008)
- Prezident udělil státní vyznamenání, Pražský hrad (28.10.2010)