Марія Малібран
Марі́я Фелі́ста Малібра́н (Marie-Félicité Malibran) (24 березня 1808 року, Париж – 23 вересня 1836 року, Манчестер) — французька співачка (колоратурне меццо-сопрано). За походженням іспанка. Завоювала славу однієї з найвідоміших співачок XIX століття.
| Марія Феліста Малібран | |
|---|---|
| фр. Maria Malibran | |
_par_F._Bouchot.jpg.webp) Зображення | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Marie-Félicité Malibran |
| Дата народження | 24 березня 1808 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 23 вересня 1836 (28 років) |
| Місце смерті | Манчестер |
| Поховання | Лакенський цвинтар |
| Громадянство | Іспанія і Франція |
| Національність | іспанка |
| Професія | співачка |
| Відомі учні | Anna Schoen-Renéd |
| Співацький голос | колоратурне мецо-сопрано |
| Жанри | портрет і опера |
| Псевдоніми | La Malibran і Maria Malibran |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народилася в сім'ї іспанського співака і гитариста Мануеля Гарсіа. Її сестра – французька співачка Поліна Віардо-Гарсіа. ЇЇ першим чоловіком був купець Малібран, другим – відомий бельгійський скрипаль Шарль Беріо. Їхній син – французький композитор і піаніст Шарль Вільфрід де Беріо (фр. Charles Wilfrid de Bériot).
1825 року дебютувала у Лондоні, виступала на оперних сценах Франції, Італії, Великої Британії. Малібран мала чудовий за об'ємом голос, що поєднував в собі контральтові і сопранові ноти, чудову колоратуру і сильний драматичний талант. Дар Молібран більш повно розкрився у партіях, сповнених глибоких людських почуттів: Норма, Аліна («Норма», «Сомнамбула» Белліні), Леонора («Фіделіо» Бетховена), Дездемона («Отелло» Россіні) та інших. Виконання Молібран відзначалося імпровізаційною свободою, артистизмом. Вона написала низку музичних творів (п'єи, ноктюрни, романси, шансонетки).
Загинула від травм, отриманих при падінні з коня.
Французький поет Альфред де Мюссе присвятив їй вірш «A la Malibran».
Твори
- Dernières pensées musicales de Marie-Félicité Garcia de Bériot.
Література
- Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Pougin А., М. Malibran, P., 1911.
- Flament A., La Malibran, P., 1937.
- Lancellotti A., Le voci d’oro, 3 ed., Roma, 1953.