Марія фон Аугустін

Марія фон Аугусін (нім. Marie Baronin von Augustin), уроджена Регельсберг фон Турнберг (нім. Regelsberg von Thurnberg); 23 грудня 1807 або 1810 13 лютого 1886 — австрійська баронеса, художниця і письменниця, писала також під псевдонімом Марія фон Турнберг (нім. Marie von Thurnberg).

Марія фон Аугустін
Народилася 23 грудня 1806(1806-12-23)[1]
Вршац, Вршаць[1]
Померла 12 лютого 1886(1886-02-12)[2] (79 років) або 13 лютого 1886(1886-02-13)[3] (79 років)
Відень, Австро-Угорщина[2]
Країна  Австрійська імперія
 Долитавщина
Діяльність художниця, авторка, письменниця
Знання мов німецька
Членство Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen Wiend[3]
У шлюбі з Ferdinand Vincenz von Augustind

Життєпис

Народилася в Банаті в родині підполковника цісарсько-королівської армії. Дитинство провела у Відні і від матері, розумної і чутливої саксонки, отримала добру освіту і нахил до поезії. Вже з 14-ти років починає вдало віршувати, а через рік пише фантастичну повість «Теодора» (Theodora), яка демонструє рано розвинений інтелект. Пісня смерті матері у 1821 р. Марія з великою наполегливістю зайнялася живописом. Беручи уроки у видатних майстрів, спочатку займалася портретною мініатюрою, а потім звернулася до історичної тематики, копіюючи знамениті роботи з галереї Естергазі (англ. Esterházy Gallery). Також вона малювала для церков і монастирів картини на християнську тематику. В 1835 р. фон Турнберг одружилася з капітаном Феринандом Бароном фон Аугустином (Ferdinand Baron von Augustin) і впродовж 25-тирічного шлюбу супроводжувала чоловіка у поїздках імперією. Через переїзди мусила покинути живопис і з усією пристрастю віддалася літературі: створює вірші, оповідання, романи. Після смерті чоловіка у 1861 році баронеса поселилася у Відні, де брала ативну участь у жіночому русі. У 1885 р. стала президенткою «Союзу писменниць і мисткинь Відня» (Vereins der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen in Wien). У Відні баронеса фон Турнберг і померла.

Вибрані твори

  • Novellen und Erzählungen (4 Bände, 1843—1845) — «Повісті та оповідання» у чотирьох томах.
  • Der Jungfrau schönstes Ziel: Toiletten-Geschenk für junge Damen, welche nach vollendeter Erziehung in die Welt treten (1844) — «Найпрекрасніша мета дівчини: Туалетний подарунок для молодої дами, яка після отримання освіти вступає у світ»
  • Des Fischers Tochter (1844) -«Донька рибалки»
  • Gedanken einer Frau über die angeborenen Rechte des Frauengeschlechtes (1846) — «Думки одної пані про природжені права жіночої статі»
  • Die graue Schwester (1846) -«Сива сестра»
  • Sprossen der Erinnerung. Neueste Novellen (1851) -«Паростки спогадів. Новіші новели»
  • Die Rose am See (1852) — «Троянда на озері»
  • Seelenklänge. Gedichte (1864) — «Звук душі. Вірші»
  • Die Rose von Granada. Romantisches Gedicht (1873) «Троянда Гранади. Романтичний вірш».

Примітки

Джерела

Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.