Масик Костянтин Іванович

Костянти́н Іва́нович Ма́сик (9 липня 1936(1936-07-09), Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР) — український політичний і державний діяч, дипломат. Член ЦК КПУ (1981—1991 роки), кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (січень 1988 — жовтень 1989 року), депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Масик Костянтин Іванович
Народився 9 липня 1936(1936-07-09) (85 років)
Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність Дипломат
Alma mater Горьківський інститут інженерів водного транспорту
Посада Надзвичайний та Повноважний Посол України
Партія Партія регіонів
Автограф
Нагороди
Почесна відзнака Президента України
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»

Життєпис

Народився 9 червня 1936 року в родині військовослужбовця на станції Волочиськ, тепер Хмельницька область.

Освіта вища: у 1959 році закінчив механічний факультет Горьковського інституту інженерів водного транспорту РРФСР.

У 1959—1960 році — інженер-конструктор Київського суднобудівного-судноремонтного заводу.

У 1960—1964 роках — інструктор, заступник завідувача, завідувач відділу Київського обласного комітету ЛКСМУ.

Член КПРС з 1962 року.

У 1964—1965 роках — інструктор Київського обласного комітету КПУ.

У січні 1965 — 1968 року — 1-й секретар Київського міського комітету ЛКСМУ.

У 1968—1972 роках — 1-й секретар Київського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1972—1974 роках — 1-й секретар Дарницького районного комітету КПУ міста Києва.

У 1974—1976 роках — інспектор ЦК КПУ.

У 1976 — 7 червня 1977 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ.

7 червня 1977 — 16 вересня 1981 року — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

11 вересня 1981 — 18 серпня 1986 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР.

У 1986—1987 роках — інспектор ЦК КПРС у Москві. Закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У квітні 1987 — 22 липня 1989 року — 1-й секретар Київського міського комітету КПУ.

З липня 1989 року — заступник Голови, з 3 серпня 1990 року — 1-й заступник Голови Ради Міністрів УРСР.

У травні — жовтні 1992 року — Перший віце-прем'єр-міністр України.

У 1992 — червні 1997 року — Надзвичайний та Повноважний Посол України у Фінляндії (з представництвом інтересів України в Королівстві Швеція, Королівстві Данія, Королівстві Норвегія)[1].

Потім — голова спостережної ради акціонерного комерційного банку «Надра».

У березні 2003[2] — лютому 2005 року[3] — радник прем'єр-міністра України на громадських засадах.

Обирався членом Політичної ради Партії регіонів.

Нагороди

Нагороджений Почесною відзнакою Президента України[4], двома орденами Трудового Червоного Прапора (,6.06.1986), орденом Жовтневої Революції, орденом «Знак Пошани», медалями.

Указом Президента України № 1093/2011 від 1 грудня 2011 року нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».[5]

Примітки
  1. Указ Президента України від 16 жовтня 1992 року № 501/92 «Про призначення Надзвичайного і Повноважного Посла України у Фінляндській Республіці»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2003 року № 368 «Про призначення Масика К.І. радником Прем'єр-міністра України».
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
  4. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 753/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  5. Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.