Мати Тереза

Свята ма́ти Тере́за, M.C. (ім'я при народженні Аньє́за (Аґне́с) Ґо́ндже Бояджі́у, алб. Anjezë Gonxhe Bojaxhiu, [aˈɲɛz ˈɡɔɲdʒe bɔjaˈdʒiu]; 26 серпня 1910, Скоп'є — 5 вересня 1997, Колката) — католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреатка Нобелівської премії миру за 1979 рік. Впродовж понад сорока років допомагала сиротам, хворим та жебракам у місті Колката в Індії.

Мати Тереза
алб. Anjezë Gonxhe Bojaxhiu
Народилася 26 серпня 1910(1910-08-26)[1][2][…]
Скоп'є, Вілаєт Косово, Османська імперія
Померла 5 вересня 1997(1997-09-05)[3][4][…] (87 років)
Колката, Індія[3][5]
·серцева недостатність
Поховання Колката
Країна  Албанія
 Індія
 Османська імперія
 Домініон Індія
Національність албанці
Місце проживання Скоп'є[6]
Rathfarnhamd
Колката
Діяльність черниця, черниця
Знання мов албанська, бенгальська, англійська, гінді і сербська
Посада Генеральний настоятель
Конфесія християнство[6]
Батько Nikollë Bojaxhiud
Автограф
Нагороди

Ramon Magsaysay Awardd (1962)

Темплтонівська премія

премія Бальцана (1978)

Нобелівська премія миру (1979)

премія «Pacem in Terris»d

Damien-Dutton Awardd

Золота медаль Конгресу

премія імені Джавахарлала Неруd (1969)

Почесний громадянин СШАd (1996)

Albert Schweitzer prized

премія «Pacem in Terris»d (1976)

Золота медаль Конгресу (2 червня 1997)

почесний доктор Університету Лаваляd (1986)

почесний доктор Кембриджського університетуd

почесний громадянин Загреба (1990)

почесний доктор Гонконгського університетуd

honorary doctor of the University of Albertad

почесний доктор Ягеллонського університетуd

Премія ЮНЕСКО за виховання в дусі миру (1992)

IMDb ID 0609336
Сайт motherteresa.org

Зростаючи під керівництвом матері Терези, доброчинні місії поширили свою діяльність на інші країни. Частково її слава завдячує документальному фільму й книзі Малькольма Маґґеріджа «Щось прекрасне для Бога» (англ. Something Beautiful for God). Після смерті мати Тереза була канонізована як Свята Тереза з Калькутти.[7][8]

Біографія

Аґнеса народилася у Македонії. Вона була наймолодшою дитиною в албанській родині за походженнями із Шкодера. Батько дівчинки, борець за Албанське визволення, помер, коли їй було 8 років. Мати виховала Аґнесу у католицькому дусі, за свідченнями біографів, дівчинку змалку захоплювали розповіді про місіонерів. У 12 років вона вирішила присвятити своє життя релігії. У 18 років Аґнеса покинула домівку, вступивши в лави місіонерської організації Сестри Лорето.

Після перебування в Ірландії, де вона вивчила англійську, щоб мати змогу навчати індійських дітей, Аґнеса поїхала до Індії в 1929 році, де поступила в послушниці монастиря Дарджілінг, розташованого в Гімалаях. В 1931 році вона прийняла першу обітницю, обравши собі ім'я Тереза на честь Терези з Лізьє, покровительки місіонерів. У 1937 році вона прийняла повну обітницю черниці. Черниця Тереза викладала в монастирській школі в Східній Калькутті, й хоча їй подобалося навчати дітей, вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. Із голодом 1943 року до міста прийшли страждання й смерть, а в 1946 році почалися запеклі сутички між індусами й мусульманами, що сповнили його розпукою й жахом.

Доброчинні місії

10 серпня 1946 року, подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала покликанням у покликанні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри». Вона розпочала працювати серед бідних у 1948 році, замінивши чернечий одяг монастиря Лорето на просту бавовняну чіру з блакитним обрамленням. Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а незабаром почала піклуватися про голодних і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі. Прем'єр міністр висловив їй свою подяку.

Тереза писала в своєму щоденнику, що перший рік видався напрочуд важким. У неї не було прибутку, тож їй доводилося вижебрувати харчі й матеріали. Її переслідували сумніви, самотність і спокуса повернутися у затишок монастирського життя.

7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії. Їхнім завданням стало піклування, за її власними словами, «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються». Почалося все з невеличкого ордену з 13 членів у Кольката, нині це вже 4000 черниць на чолі сирітських притулків, закладів догляду за хворими на СНІД й центрів доброчинства в усьому світі. Вони доглядають за біженцями, сліпими, безпомічними, перестарілими, алкоголіками, бідними й бездомними, допомагають жертвам потопів, епідемій та голоду.

В 1952 році мати Тереза відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Кольката. За допомогою індійської влади вона перетворила покинутий індуїстський храм у Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. Вона перейменувала храм у Дім чистого серця (нірмал хрідей). Люди, які потрапляли туди, отримували медичну допомогу й могли померти з гідністю і дотриманням ритуалів їхньої віри: мусульманам читали Коран, індусам приносили воду з Гангу, а католики отримували соборування. Мати Тереза говорила, що для людей, які жили, як тварини, найкраща смерть — померти, як ангели, оточеними любов'ю і турботою. Незабаром вона відкрила притулок для тих, хто страждає від хвороби Гансена, відомої під назвою проказа, і назвала цей притулок Шанті Наґар (місто миру). Доброчинні місії відкрили в Колькаті кілька клінік, забезпечуючи їх ліками, бинтами і їжею.

Доброчинні місії збирали дедалі більше безпритульних дітей, тож мати Тереза відчула необхідність створити спеціальний притулок для них. У 1955 році вона відкрила Нірмала Шісту Бгаван — Дитячий будинок непорочного серця.

Незабаром орден став приваблювати добровольців і доброчинні пожертвування, тож до початку 60-х відкрив притулки для бездомних дітей і прокажених по всій Індії. Мати Тереза розширила його діяльність на весь світ. Перший притулок за межами Індії відкрився у Венесуелі в 1965 році. Потім у Римі, Танзанії і Австрії у 1968 році. В 70-х діяльність ордену поширилася на багато країн Азії, Африки, Європи й Америки, включно з США.

Діяльність матері Терези викликала також критику. Відзначалося, що вона задовольняється тим, щоб не дати людям померти, а не бореться проти причин бідності. Критикувалися її погляди на страждання: відзначалося, що вона вірить в те, що страждання зближує людей із Ісусом. Медична преса, зокрема Ланцет і Британський медичний журнал повідомляли, що рівень медичної допомоги в притулках низький, зокрема те, що там використовуються багаторазові шприци, умови для життя погані, усіх пацієнтів купають в холодній воді, а також відсутність систематичної діагностики через нематеріалістичну позицію засновників. Однак прихильники матері Терези вважають, що ця критика часто є тенденційною і побудована на нерозумінні харизми цієї черниці.[9]

Міжнародна доброчинність

У 1982 році, під час облоги Бейруту, мати Тереза врятувала 37 дітей, що не могли вибратися із прифронтового шпиталю, порушивши угоду про тимчасове припинення вогню між армією Ізраїлю й палестинськими повстанцями. У супроводі працівників Червоного хреста вона пройшла крізь зону бойових дій до розбомбленого шпиталю й евакуювала юних пацієнтів.

Коли впала Залізна завіса, вона поширила свою діяльність на комуністичні країни, які раніше вороже ставилися до Доброчинних місій, започаткувавши там десятки різних проєктів. Її не зупинила критика в зв'язку з твердою позицією щодо абортів і розлучень. «Що б не говорили, потрібно сприймати все з усмішкою й працювати далі».

Мати Тереза привозила допомогу голодним у Ефіопії, постраждалим від радіоактивного опромінення в Чорнобилі, жертвам землетрусу у Вірменії. В 1991 році вона вперше за багато років повернулася на батьківщину, відкривши Братський будинок місії доброчинності в Албанській столиці Тирані.

До 1996 року під її керівництвом діяли 517 місій в понад 100 країнах світу.

Існує критика щодо використання грошей Доброчинними місіями. Відзначалося, що призначені для бідних кошти, витрачалися на інші проєкти.

Погіршення здоров'я і смерть

Мати Тереза пережила серцевий напад у Римі в 1983 році під час відвідин папи Івана Павла II. При другому нападі в 1989 році їй вживили електрокардіостимулятор. В 1991 році в Мексиці проблеми із серцем повторилися. Вона запропонувала свою відставку з поста керівника Доброчинних місій. Але таємне голосування серед черниць вирішило, що вона повинна залишитися. Мати Тереза погодилася продовжувати працювати.

У квітні 1996 року мати Тереза впала й зламала ключицю. У серпні вона зазнала приступ малярії, знову відмовило серце. Їй зробили операцію на серці, але стало зрозумілим, що вона згасає. 13 березня 1997 року вона покинула пост керівника місій, а 5 вересня, через 7 днів після 87-го дня народження, померла.

Калькутський архієпископ Генрі Себастьян Д'Суза розповів, що, коли її вперше госпіталізували з хворобою серця, він за її згодою звелів священникам здійснити екзорцизм над нею, бо подумав, що її хвороба, можливо, — витівки диявола.

На момент смерті матері Терези Доброчинні місії налічували 4000 сестер, 300 братів і близько 100 000 волонтерів, вони працювали в 610 місіях в 123 країнах світу.

Оцінки діяльності

Позитивні

Перед похованням тіло матері Терези лежало в соборі святого Томаса протягом тижня. Індійський уряд влаштував поховання на державному рівні, дякуючи їй за її служіння бідним людям усіх релігій. Мати Тереза отримала державне визнання задовго до смерті. Ще в 1962 році її нагородили високою відзнакою Падма Шрі. Того ж року вона отримала нагороду Рамон Маґсайсай від уряду Філіппін. В 1972 році вона отримала премію Джавахарлала Неру, а в 1980-му — найвищу нагороду Індії — Бхарат Ратна.

На початку 1970-х мати Тереза стала всесвітньо відомою. Певною мірою її слава завдячує документальному фільму «Щось красиве для Бога», знятого в 1969 році Малькомом Маґґеріджом. Знімаючи фільм, Маґґерідж сам пережив духовний злам, який навернув його до католицизму.

Негативні

Не всі в Індії ставилися схвально до її діяльності. Аруп Чатерджі, який народився й виріс в Колькаті, але проживає в Англії, повідомляє, що вона не була значною особою в Колькаті. Він звинувачує матір Терезу тому, що вона створила негативний образ його рідного міста. Її діяльність і відомість дратувала частину індійського політичного світу, оскільки вона часто виступала проти правого крила індуїстів. У партії Бгаратья джаната з нею часто виникали сутички через недоторканних-християн, але все ж її представник прийшов на похорони. Партія Вішва гінду парісад виступила проти рішення уряду про державні похорони, стверджуючи, що вона в першу чергу служила церкві, а її громадська робота не більше, ніж попутня справа. Її також звинувачували в кращому ставленні до християн і таємному хрещенні людей, що помирали в її притулках. Критикувалися також публічні виступи матері Терези проти абортів. Нещодавно індійська газета «Телеграф» назвала її «святою зі смітника» і звернулася до Риму із закликом розслідувати, чи вона справді зробила щось для покращення становища бідних, чи піклувалася про хворих тільки задля сентиментально-моральної пропаганди. Подібні негативні оцінки висловлювалися на заході неодноразово[10][11][12][13][14][15][16][17][18].

Вшанування пам'яті

У кінематографі
  • У 2003 році вийшов художній фільм «Мати Тереза Калькутська».

Канонізація

У 1971 році папа Павло VI нагородив Матір Терезу першою премією миру імені папи Іоанна XXIII. У 1976 році вона отримала нагороду «Pacem in Terris».

Після смерті почалася процедура введення Матері Терези до числа святих.

19 жовтня 2003 року Папою Іоаном Павлом ІІ Мати Терезу проголошено блаженною.[20]

4 вересня 2016 року, під час богослужіння на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Римський Франциск проголосив Матір Терезу святою.[21]

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118642707 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. SNAC — 2010.
  5. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1748-720X.2005.tb00500.x/pdf
  6. https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Teresa;3986597.html
  7. Associate Press. (14 жовтня, 2003). «Full house for Mother Teresa ceremony».
  8. «Blessed Mother Teresa». (2007). Енциклопедія Британіка.
  9. І. БРИНДАК Kонтроверсії довкола Матері Терези //Жива вода, №10 2016.
  10. Larivée, Serge; Carole Sénéchal; Geneviève Chénard (1 березня 2013). Mother Teresa: anything but a saint ... Université de Montréal. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 6 березня 2013.
  11. Adriana Barton (5 березня 2013). Mother Teresa was 'anything but a saint,' new Canadian study claims. The Globe and Mail.
  12. "I Don't Think She Deserved The Nobel" – Anirudh Bhattacharyya – Mar 18,2013.
  13. The Saint & The Sceptic – Dola Mitra – Mar 18,2013.
  14. Adam Taylor (18 грудня 2015). Why Mother Teresa is still no saint to many of her critics. Washington Post.
  15. On the Same Page – Amit Chaudhuri – Mar 18,2013.
  16. City of Doubts: Kolkata's Uneasy Love for Mother Teresa – New America Media. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 липня 2017.
  17. Hitchens, Christopher (18 грудня 2015). Mommie Dearest. Slate. Процитовано 19 грудня 2015.
  18. admin (10 жовтня 2020). Мать Тереза – Ватиканская «убийца». Балтика-press (ru-RU). Процитовано 30 травня 2021.
  19. В резолюції Генеральної Асамблеї ООН з цього приводу згаданий і внесок матінки Терези
  20. Vatican news release. Vatican.va. 19.10.2003. Процитовано 13.11.2013.(англ.)
  21. Перетятко, Маркіян (4 вересня 2016). Ватикан проголосив Матір Терезу святою через 19 років після смерті. euronews. Процитовано 5 вересня 2016.

Література
  • Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу / А. Птіцин. — Київ : Грані-Т, 2009. — 120 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-219-0

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.