Маттео Гарроне

Матте́о Ґарро́не (фр. Matteo Garrone; нар. 15 жовтня 1968, Рим, Італія) — італійський кінорежисер, сценарист та кінопродюсер. Лауреат національної кінопремії Давид ді Донателло 2009 року в номінації найкращий фільм (Гомора), двічі володар Гран-прі Каннського кінофестивалю за фільми «Гомора» (2008) та «Реальність» (2012).

Маттео Ґарроне
фр. Matteo Garrone
Маттео Ґарроне у 2008 році
Дата народження 15 жовтня 1968(1968-10-15)[1][2] (53 роки)
Місце народження Рим, Італія
Громадянство  Італія
Професія кінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Роки активності 1996 — наш час
IMDb ID 0308520
Нагороди та премії
Гран-прі Каннського МКФ (2008, 2012)
matteogarrone.eu
Маттео Гарроне у Вікісховищі

Біографія

Народився в Римі, син театрального критика Ніко Ґарроне. Після закінчення школи мистецтв працював помічником оператора, з 1986 до 1995 працював художником[3].

За перший короткометражний фільм «Силует» Ґарроне отримав Sacher d'Oro — премію, яку спонсорує знаменитий італійський режисер і сценарист Нанні Моретті. У 1997 році режисер знімає свій перший повнометражний фільм «Середземномор'я», в якому одним з трьох епізодів став фільм «Силует».

Визнання критиків прийшло до Ґарроне після фільму «Таксидерміст» за який він отримав премію Давид ді Донателло e номінації за найкращий сценарій. Фільм став поворотним моментом в кар'єрі режисера.

Світовий успіх приніс режисерові фільм Гомора, знятий за однойменною книгою Роберто Савіано. Стрічка розповідає про те, як злочинні угрупування впливають на життя звичайних людей в сучасній Італії. Фільм отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю в 2008 році, нагороди Європейської кіноакадемії за найкращий фільм, режисерську роботу та сценарій, а також був номінований на премію «Золотий глобус». Увагу критиків і усієї світової спільноти привернуло те, як достовірно-похмуро режисер показав сучасне італійське суспільство. Після цього фільму багато критиків почали говорити про відродження італійського кінематографу, а самого Ґарроне стали називати спадкоємцем традицій неореалізму.

У 2012 році Ґарроне знову отримує Гран-прі Каннського кінофестивалю за фільм «Реальність» .

2013 році зфільмував рекламний ролик для Bulgari з Еріком Бана у головній ролі.

У 2015 році перший англомовний фільм Маттео Ґарроне «Казка казок»[4] став одним з трьох італійських фільмів, що потрапили до основного конкурсу 68-го Каннського кінофестивалю[5].

Фільмографія
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1996фСилуетSilhouetteрежисер, сценарист
1996фСередземномор'яTerra di mezzoрежисер, сценарист
1998фОресте Піполо, весільний фотографOreste Pipolo, fotografo di matrimoniрежисер, сценарист
1998фГостіOspitiрежисер, сценарист
2000фРимське літоEstate romanaрежисер, сценарист
2002фТаксидермістL'imbalsamatoreрежисер, сценарист
2004фПерше коханняPrimo amoreрежисер, сценарист
2008фГомораGomorraрежисер, сценарист
2012фРеальністьRealityрежисер, сценарист
2015фКазка казокThe Tale of Talesрежисер, сценарист
2018фДогменDogmanрежисер, сценарист
2019фПіноккіоPinocchioрежисер, сценарист, продюсер

Визнання
Нагороди і номінації Маттео Ґарроне[6]
РікКатегоріяФільмРезультат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1998 Премія «Срібна стрічка» найкращому новому режисерові Середземномор'я Номінація
2003 Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Таксидерміст Номінація
2018 Премія «Срібна стрічка» за найкращий фільм Собачник Нагорода
Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Нагорода
Премія «Срібна стрічка» найкращому продюсерові Нагорода
Премія «Срібна стрічка» за найкращий сценарій Номінація
Золотий глобус
2003 Найкращий фільм Таксидерміст Номінація
2009 Найкращий фільм Гомора Нагорода
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Премія «Давид ді Донателло»
2003 Найкращий режисер Таксидерміст Номінація
2004 Перше кохання Номінація
2009 Гомора Нагорода
2009 Найкращий продюсер Номінація
2019 Найкращий фільм Догмен Нагорода
Найкращий режисер Догмен Нагорода
Найкращий оригінальний сценарій Догмен (у співавторстві) Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2004 Золотий ведмідь Перше кохання Номінація
2013 Найкращий режисер Реальність Номінація
Каннський кінофестиваль
2008 Золота пальмова гілка Гомора Номінація
Гран-прі журі Нагорода
2012 Золота пальмова гілка Реальність Номінація
Гран-прі журі Нагорода
2015 Золота пальмова гілка Казка казок Номінація
2018 Золота пальмова гілка Догмен Номінація
Премія «Сезар»
2008 Найкращий фільм іноземною мовою Гомора Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2008 Найкращий режисер Гомора Нагорода
Найкращий сценарій Нагорода
2018 Найкращий фільм Догмен Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарист (спільно з Уго Кіті та Массімо Гаудіозо) Номінація

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Munzinger Personen
  3. Біографія(англ.) на сайті IMDb
  4. Кіноклуб “Репортера”: “Казка казок” Маттео Ґарроне
  5. Chiara Ugolini (16 квітня 2015). Cannes 2015, Garrone, Moretti e Sorrentino in concorso (італ.). la Repubblica. Процитовано 12.07.2015.
  6. Повний перелік нагород на номінацій Маттео Ґарроне на сайті IMDb(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.