Матусовський Григорій Абрамович

Григорій Матусовський народився 15 липня 1923 року в Харкові в сім'ї службовців. У червні 1941 року закінчив середню школу № 95 м. Харкова. Після початку Великої Вітчизняної війни, Григорій разом з батьками евакуювали у місто Фрунзе Киргизької РСР[3]. У листопаді 1941 Григорій Абрамович був направлений на навчання в Ташкентське радіоучилище, а вже через сім місяців почав військову службу в складі однієї з радіорот, де обійняв посаду радиста-розвідника. Під час боїв влітку 1943 року Григорій Матусовський був поранений[3], отримав інвалідність 2-ї групи[4]. До 9 травня 1945 року був сержантом Червоної армії[3]. З 1942 до 1945 Матусовський брав участь у бойових діях на Західному, Брянському і Другому Білоруському фронтах[5].

Після закінчення Німецько-радянської війни Григорій Матусовський, вступив до Харківського юридичного інституту (ХЮІ), який закінчив екстерном у 1948 [6][7][4][8] (за іншими даними закінчив ХЮІ у 1952[5]). Після закінчення ХЮІ Матусовський посів посаду слідчого в органах прокуратури СРСР. У 1953 Мастусовскій перейшов на роботу лаборантом у криміналістичній лабораторії Всесоюзних курсах підвищення кваліфікації прокурорських працівників (Харків), а через пів року став завідувачем цієї лабораторії, в 1955 році посів посаду заступника директора з навчальної роботи[8] (в деяких джерелах говориться, що з 1949 по 1950 [9] / 54[5] рік він був завідувачем криміналістичної лабораторії, а потім з 1950[9] / 59[5] до 1968[9] / 69[5] року був заступником директора з навчальної роботи).

З 1968 до 2003 Григорій Абрамович Матусовський працював на кафедрі криміналістики ХЮІ, де послідовно обіймав посади старшого викладача, асистента і доцента[8][4][5], а в 1983 році був призначений професором цієї кафедри[6][7]. З 1995 (за іншими даними в 1996[6]) до 2003 за сумісництвом працював у Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, де завідував сектором проблем вивчення боротьби з корупцією та організованою злочинністю[4]. З 1999 до 2002 співпрацював з Харківським центром вивчення організованої злочинності та Центром з вивчення транснаціональної злочинності корупції при Американському університеті[8].

Григорій Абрамович Матусовський помер 31 жовтня 2003 року у Харкові[4].

Займався дослідженням таких питань криміналістики як: тактика і методика розслідування економічних і суміжних злочинів, загальні положення розслідування злочинів, впровадження математичних методів у криміналістику [5][10][11]. Був одними з винахідників «дзеркального оптичного мультиплікатора», який був зареєстрований як винахід в 1954 році[7].

У 1965 році Григорій Абрамович, під керівництвом професора В. П. Колмакова [10] захистив дисертацію на тему «Кримінально-процесуальні та криміналістичні питання огляду слідів на місці події» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а в 1980 — докторську дисертацію на тему «Криміналістика в системі юридичних наук та її міжнаукові зв'язки»[4]. У 1972 році йому було надано вчене звання доцента, а в 1983 — професора[10]. У 1992 році був обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України [8]. Григорій Абрамович був науковим керівником у дев'яти кандидатів юридичних наук[11][5], серед: В. З. Багинський, С. В. Великанов, О. П. Бущан, О. М. Городиський, А. Л. Дудников, А. Д. Марушев і Ш. Ш. Ярамишян[10].

За різними підрахунками Григорій Матусовський автором / співавтор від більш ніж 150[11] до 180[10][5] наукових праць, серед яких основними є: «Розслідування розбійних нападів, сполучених з вбивством» (1957, співавтор навчального посібника), «Застосування науково-технічних засобів в роботі над слідами при огляді місця події» (1960), «Криміналістика в системі наукових знань» (1976), «Розслідування розкрадань державного та громадського майна (проблеми тактики і методики)» (1987, співавтор), «Методика розслідування крадіжок» (1988), «Криміналістика»(1997, співавтор підручника), «Юридична характеристика злочинів» (1998), «Економічні злочини: криміналістичний аналіз» (1999), «Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності» (2001), «Особливості формування криміналістичної характеристики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (2004)[12][5][7][11][6].

Григорій Абрамович був одружений на Лідії Еміліевне Лівергант, мав сина Олександра і внука Вадима. Дружина працювала лікарем-онкологом, а син і внук — в IT-сфері [13] .

За участь у Німецько-радянській війні Григорій Абрамович був відзначений низкою державних нагород, серед них: орден «За мужність» III ступеня та медалі «Захиснику Вітчизни» та "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр."; ордени Вітчизняної війни II ступеня (6 листопада 1985) і Червоної Зірки (16 лютого 1945) і медалі «За бойові заслуги» (12 червня 1944), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За взяття Кенігсберга», «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» та «Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» . Також був нагороджений двома громадськими нагородами — ордена «Ветеран Армії — Тула-Кенігсберг» і медалі «За бойовий шлях Москва-Могилів-Кенігсберг-Берлін»[3][5][11].

4 листопада 2003 року разом з В. Ю. Шепітько, В. Є. Коновалової та В. А. Журавлем «за цикл робіт з криміналістики», в номінації «за видатні досягнення в науково-дослідній діяльності з проблем правознавства», був відзначений юридичною премією імені Ярослава Мудрого[5][14].

У 2003 році, Григорію Абрамовичу було надано почесне звання «Заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого»[4].

• Веліканов С. В. Матусовський Григорій Абрамович // Енциклопедія сучасної України. — К. : НАН України, Наукове товариство ім. Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
• Біленчук П. Д. Матусовський Григорій Абрамович // Юридична енциклопедія (друковане видання) / Ю. С. Шумшученко. — К. : «Юридична думка», 2001. — Т. 3. — С. 600. — ISBN 966-7492-03-6.
• Кафедра криміналістики // Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804 − 2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — С. 315—325. — ISBN 978-966-458-140-7.
• Корж В. П. Григорий Абрамович Матусовский // Учёные записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. — 2006. — Т. 19 (58), № 3 (30 січня). — С. 301—304. — («Юридические науки»).
• Матусовський Григорій Абрамович // Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого / редкол.: В. Я. Тацій (голова) та ін. — Х. : Право, 2014. — С. 488. — ISBN 978-966-458-700-3.
• Веліканов С. В. Матусовський Григорій Абрамович // Велика українська юридична енциклопедія / редкол.: В. Ю.Шепітько (голова). — Х. : Нац. акад. прав. наук України, Інститут держави і права імені В. М. Корецкого НАН України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2018. — Т. 20: Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія. — С. 459—460. — ISBN 978-966-937-250-5.