Машинасозлар (станція метро)
Машинасозлар (узб. Mashinasozlar — Машинобудівників) — станція Узбекистонської лінії Ташкентського метрополітену. Розташована між станціями Тошкент і Дустлік.
| Машинасозлар | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | Колонна трипрогінна станція мілкого закладення |
| Глибина закладення | 8 м м |
| Стара назва |
Сельмашська[1] (до 1 травня 1992), Ташсельмаш |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102 м |
| Дата відкриття | 7 листопада 1987 |
| Архітектор(и) | А.Оділова |
| Інженер(и)-конструктор(и) | А. Зокіров |
| Пересадка на |
А: 10, 28, 72, 148, 155; Мт: 43м, 137м |
| Виходи до |
вул. Елбек, вул. Пахлавона Махмуда Залізнична лікарня |
| Час відкриття | 5:00[2] |
| Час закриття | 0:00[2] |
| |
| Узбекистонська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Відкрита 7 листопада 1987 у складі черги Тошкент - Чкаловська (друга черга будівництва лінії). До травня 1992 називалася Ташсельмаш.
Розташування
Знаходиться під рогом вулиць Елбек, та Пахлавона Махмуд. Поблизу станції знаходяться: завод Ташсельмаш, борошномельний комбінат, залізнична лікарня, автовокзал Чирчизького напрямку.
Конструкція
Колонна трипрогінна станція мілкого закладення (глибина закладення — 8 м) з однією прямою острівною платформою та двома підземними вестибюлями.
Колійний розвиток
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення
Архітектурно-художнє рішення станції виконано з колон і збірних залізобетонних конструкцій. Стіни підземного переходу вестибюлів прикрашені мармуром, а колони і перекриття залу прикрашені червонувато-зеленим мармуром Сайон-Шуша. Скляні електричні світильники (виконані литним способом), що встановлені в перекриттях центральної частини залу, є і в бічних стінах сходи і платформи і завершуються художньою композицією у вестибюлі (худ. В. Ган). У стелі вестибюля встановлені електричні світильники, закріплені на ребрах, які приховані алюмінієвими ґратами через що освітлення виходить розсіяним. Підлога платформового залу, вестибюлів і підземних переходів покриті гранітом.
Пересадки
- Автобуси: 10, 28, 72, 148, 155;
- Маршрутки: 43м, 137м