Машкін Микола Олександрович

Машкін Микола Олександрович
Народився 9 (21) лютого 1900
Mamadyshd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер 15 вересня 1950(1950-09-15)[1] (50 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання
Країна  СРСР
Діяльність historian of classical antiquity, викладач університету
Alma mater Faculty of Social Sciences of Moscow State Universityd
Галузь Антикознавство
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Звання Prof.d
Ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Pyotr Fyodorovich Preobrazhenskyd
Відомі учні Tatyana Blavatskayad, Yelena Golubtsovad і Iya Mayakd
Нагороди

Микола Олександрович Машкін (28 січня (9 лютого) 1900, село Соколики, нині Татарстан 15 вересня 1950, Москва) — історик античності, фахівець з історії Стародавнього Риму. Професор (1939), професор МГУ (1942), доктор історичних наук (1942), завідувач кафедрою історії стародавнього світу МДУ (з 1943 року). Автор підручника «Історія Стародавнього Риму» (для іст. Ф-тів ун-тів і пед. Ін-тів; 1947 5 видавництво. 1956; перекладений декількома мовами, у т. ч. українською).

Біографія

Народився в сім'ї вчителя. Закінчив реальне училище в Богульмі (1918, Республіка Ідель-Урал), потім навчався на історико-філологічному факультеті Самарського університету. Закінчив факультет суспільних наук МГУ в 1922 році. Викладав російською мовою в КУТС і Комуністичному університеті ім. Свердлова. У 1924—1929 роках — аспірант Інституту історії РАНІОН.

З 1934 року викладав на історичному факультеті МГУ, з 1941 року завідував кафедрою стародавньої історії Московського інституту історії, філософії та літератури, з 1943 року — МГУ. Кандидат історичних наук (1938), доктор історичних наук (1942, дисертація «Принципат Августа. Походження і соціальна сутність»). З 1948 року також завідувач сектором давньої історії Інституту історії АН СРСР. Виконував обов'язки головного редактора «Вісника древньої історії», читав лекції в ВПШ при ЦК ВКП (б), був членом історичної секції ВАК СРСР.


Досліджував проблеми переходу від Республіки до Імперії, а також взаємини провінцій з Римом, культуру Риму і Римської Африки. Ряд робіт присвячений історіографії. Хрестоматійним в радянському античновведенні стала його праця «Принципат Августа» (М.-Л., 1949), що вийшла незадовго до смерті автора; був переведений на угорську, італійську, німецьку, румунську мову та і. У цій роботі М. А. Машкін досліджував принципат як форму державності, його генезис, ідеологію і соціальну сутність. За «Принципатом Августа» в 1951 році М. А. Машкін став лауреатом Сталінської премії другого ступеня (посмертно).

Син — історик М. М. Машкін (1926—2014).

Основні роботи

  • Машкін М. О. агоністіків або агоністики в кодексі Феодосія // Вісник древньої історії. — 1938. — № 1.
  • Машкін М. О. Есхатологія і месіанізм в останній період Римської республіки // Известия АН СРСР. Відділення історії та філософії, III. — 1946. — № 5.
  • Машкін М. О. Римські політичні партії в кінці II — початку I в. до н. е. // Вісник древньої історії. — 1946. — № 3.
  • Машкін М. О. Історія Стародавнього Риму. — М., 1947.
  • Машкін М. О. Історія Римської імперії. Спец. курс. Методичний посібник для студентів заочників пед. інститутів. — М., 1949.
  • Машкін М. О. Принципат Августа. Походження і соціальна сутність. — М., Л., 1949.
  • Машкін М. О. До питання про революційний рух рабів і колонів в римській Африці // Вісник древньої історії. — 1949. — № 4.

Примітки

  1. Машкин Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література

  • Маяк І. Л. Професор Н. А. Машкін // Вісник древньої історії. 1950. № 4;
  • Маяк І. Л. Пам'яті Н. А. Машкіна (1900—1950) // Вісник древньої історії. 1976. № 1;
  • {{{2}}} // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  • Микола Олександрович Машкін. До 10-річчя від дня смерті // Вісник древньої історії. 1960. № 3;
  • Н. А. Машкін // Портрети істориків: час і долі. Т. 2. Загальна історія / відп. ред. Г. Н. Севостьянов. М., 2000..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.