Маєр Амшель Ротшильд

Народився у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) у небагатій єврейській родині, що мешкала у гетто. Свого часу родина жила у домі під червоною вивіскою. Звідси й походить прізвисько (а згодом — і прізвище) Ротшильд (нім. Rotes Schild — червона вивіска). З дитинства Маєр навчався основам фінансової справи, стажувався у банківському домі Оппенгеймів.

У 1764 втратив батька, йому довелося піклуватися про братів, тому він поступив на службу до князівського дому Гессена. Окрім того, він продовжував займатися торгівлею, обміном валюти. Він зміг увійти у довіру володаря та місцевої аристократії. У 1765 році Маєр Амшель відкрив власну справу, яка була пов'язана з торгівлею антикваріатом та медалями. Свою кар'єру при дворі Гессена Ротшильд розпочав з постачання грошей та коштовних металів спадкоємцю трону принцу Вільгельму. Маєр Ротшильд використовував пристрасть Вільгельма до коштовностей у своїх цілях.

У 1769 призначено придворним фактором (комісіонером). На цій посаді він зміг нажити статки, що заклало основу майбутньої династії. Водночас Ротшильд складав каталоги та розвозив монети на замовлення з одного німецького князівства в інше. Пізніше спорудив лавку грошового міняли, де проїжджі купці могли міняти гроші одних німецьких князівств на валюту інших держав. Так виник Банк Ротшильдів.

У 1800 отримав патент придворного фактора. Гарні стосунки з ландграфом Гессена Вільгельмом IX, гессенськими чиновниками дало змогу Маєру Амшелю випередити інших факторів й суттєво розширити коло своїх клієнтів. Швидкому розвитку справи сприяло й те, що Ротшильд вів подвійну бухгалтерію. Одні розрахунки він надавав владі та податковим відомствам, а інші відображали справжні прибутки.

У 1805—1806 вже значно випереджав своїх конкурентів. При цьому він не афішував участь ландграфа у фінансових справах свого банку, але діяв від його імені. Характерною рисою Банку Ротшильда була швидкість, з якою гроші опинялися у клієнта. Усім своїм клієнтам Маєр Амшель забезпечував найкраще обслуговування та конфіденційність. Коли Вільгельм IX втік від армії Наполеона Бонапарта, Маєр Амшель Ротшильд продовжив збір коштів з боржників ландграфа. За час наполеонівських війн Ротшильд багато зробив, щоб зберегти статки ландграфа Вільгельма. З 1808 року усі гроші ландграфа регулярно проходили через Банк Ротшильда. 27 вересня 1810 року він заснував фірму «Маєр Амшель Ротшильд й сини».

Перед смертю склав заповіт, згідно з яким усе майно передав своїм синам, доньки відсторонялись від прав на майно. Помер він 19 вересня 1812 у місті Франкфурт-на-Майні.

Дружина — Гутле Шнаппер (1753—1849), донька Вольфа Саломона Шнаппер.

Діти:

• Джонатан (1771—1859)
• Амшель Маєр (1773—1855)
• Натан Маєр (1777—1836), засновник Банку Ротшильда у Великій Британії
• Ізабелла (1781—1861)
• Бабетта (1784—1869)
• Калман Карл (1788—1855), засновник Банку Ротшильда у Неаполі
• Юлій (1790—1815)
• Генрієтта (1791—1866)
• Якоб Джеймс (1792—1868), засновник Банку Ротшильда у Франції

• Marcus Eli Ravage - Revelation from Rotschild biographer (укр.)(англ.)
• Amos Elon (1996). Founder: Meyer Amschel Rothschild and His Time. HarperCollins. ISBN 0002557061.