Натан Маєр Ротшильд

Натан Маєр Ротшильд
Nathan Mayer Rothschild
Натан Маєр Ротшильд
Народився 16 вересня 1777(1777-09-16)
Франкфурт-на-Майні, Священна Римська імперія
Помер 28 липня 1836(1836-07-28) (58 років)
Франкфурт-на-Майні
Поховання Brady Street Cemetery, Whitechapeld
Громадянство
Національність єврей
Діяльність банківська справа,
Заклад N M Rothschild & Sonsd
Титул барон
Конфесія юдаїзм
Рід Ротшильди
Батько Маєр Амшель Ротшильд (1744—1812)
Мати Gutle Rothschildd[1]
Брати, сестри Schönche Jeannette Rothschildd, Salomon Mayer von Rothschildd[1], Carl Mayer von Rothschildd[1], Amschel Mayer Rothschildd[1], Джеймс Маєр Ротшильдd[1] і Henriette Rothschildd[1]
У шлюбі з Ханна Барента-Коен
Діти Шарлотта Ротшильд, Ліонель Де Рот, Сер Ентоні Де Ротшильд, Натаніель Де Ротшильд, Ханна Маєр Ротшильд, Маєр Амшель Ротшильд, Луїза Ротшильд
Герб

Натан Маєр фон Ротшильд (нім. Nathan Mayer Rothschild; 16 вересня 1777 — 28 липня 1836) — міжнародний (англійсько-німецький) банкір, бізнесмен і фінансист єврейського походження, барон. Третій син (з п'яти) засновника династії Маєра Амшель Ротшильда.

Життєпис

Свою бізнес-діяльність почав в Англії у Манчестері, куди переїхав у 1798. Бізнес був побудований на торгівлі британським текстилем і фінансах. Однак, через блокування французами протоки Ла-Манш він занепав. Паралельно він займається продажами іноземних векселів та державних цінних паперів на Лондонській фондовій біржі.

У 1809 заснував банк NMRothschild&Sons. Через п'ять років британський уряд назначив його головним у фінансуванні військової кампанії проти Наполеона в Португалії та Іспанії. Щорічно банки переводили по 11 і більше мільйонів фунтів стерлінгів золотом з Англії фельдмаршалу герцогу Веллінгтону і його союзникам. Банки братів Ротшильдів давали можливість це робити швидко і без прострочення платежу. Адже в умовах війни інші банки лихоманило.[джерело?]

У червні 1815 заробив ціле багатство на поразці Наполеона у битві при Ватерлоо 18 червня 1815.[2] Внаслідок його інтриг, лондонська газета «Морнінґ Кронікл» 12 червня 1815 повідомила про перемогу Наполеона при Ватерлоо на кілька днів раніше самої битви. Ротшильд, зігравши на паніці, скупив акції. Справа в тому, що спочатку перевага знаходилося на стороні Наполеона. Але, британським військам, якими керував Веллінгтон, допоміг виграти прусський корпус Блюхера. Наполеон втік до Парижу. Кур'єр Натана Ротшильда Ротворд, що спостерігав за битвою, у шторм переправся через Ла-Манш, заплативши рибалкам 2000 франків і розповів все банкіру. У Великі Британії всі вважали, що Веллінгтон програв битву. Ротшильд негайно почав продавати на біржі свої акції. За ним це робили і решта банкірів. Ціна впала до нуля. І агенти Натана Маєра скупили акції за безцінь. Лише ввечері 21 червня ад'ютант Веллінгтона майор Генрі Персі доповів уряду, що «Наполеон розбитий».

Хоча, нещодавно[коли?] дослідник Брайан Кеткарт спростував твердження, що Ротшильд першим дізнався в Лондоні про перемогу при Ватерлоо.[3] Натан Маєр на цій оборудці заробив 40 мільйонів фунтів стерлінгів. Реальна інформація, отримана раніше інших, дозволила Ротшильдам вести безпрограшну гру на біржі.

У 1835 заключив контракт з іспанським урядом на купівлю шахти Альмаден на півдні Іспанії. Так він фактично став ртутним монополістом у Європі.[4]

Відіграв важливу роль у скасуванні работоргівлі. Він виділив 20 мільйонів фунтів британському уряду на викуп рабів з плантацій[5]

Коли він помер у 1836 від абсцесу, його власний капітал склав 0,62 % британського національного доходу.[6]

Родина

22 жовтня 1806 року Натан одружився з Ханні Барента-Коен (1783—1850). У шлюбі у них народилися шестеро дітей:

  • Шарлотта (1807—1859) — одружилась із Ансельмом фон Ротшильдом;
  • Ліонель Де Рот (1808—1879) — продовжив сімейний бізнес в Англії. У 1847 році він був обраний до палати громад.
  • Ентоні Натан (1810—1876);
  • Натаніель (1812—1870);
  • Ханна Маєр (1815—1864) — одружилась з англійським аристократом сером Генрі Фіцроєм;
  • Маєр Амшель (1818—1874);
  • Луїза (1820—1894) — одружилась із двоюрідним братом батька Карлом фон Ротшильдом.
  • Натаніель Ротшильд (1840—1915) — онука, в 1885 стала депутатом Палати лордів Великої Британії.

Цікавий факт

Все́світньо-сла́вний[7] вислів «хто володіє інформацією, той володіє світом» належить саме Натану Ротшильду[8][9][10]. Крилатим він став після того, як його процитував Вінстон Черчилль[11][12][13].

Примітки
  1. Kindred Britain
  2. Gray, Victor; Aspey, Melanie
  3. Daily Delegraph
  4. https://www.rothschildarchive.org Rothschildarchive.org. Retrieved[недоступне посилання з липня 2019]
  5. http://www.worldcat.org/ Worldcat.org. Retrieved.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. The Ascent of Money Niall Ferguson.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. орфографія - Як правильно пишеться "всесвітньовідомий" чи "всесвітньо відомий"?. Ukrainian Language Stack Exchange. Процитовано 13 липня 2020.
  8. Mühlauer, Alexander. Der Finanz-Bonaparte. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 13 липня 2020.
  9. Шульга, Антон (4 лютого 2019). Nathan Mayer Rothschild: How to get rich on Napoleon.. Эксперт Чеслав Пестюк (en-AU). Процитовано 13 липня 2020.
  10. Хто володіє інформацією - той володіє світом: цитата Натана Ротшильда. nnovosti.info (ru-RU). Процитовано 13 липня 2020.
  11. Стр. 70 - buleten_2014_n2. base.dnsgb.com.ua. Процитовано 13 липня 2020.
  12. Черкаське вище професійне училище будівельних технологій » «Хто володіє інформацією — той володіє світом» (ru-RU). Процитовано 13 липня 2020.
  13. Chorna, Natalia (среда, 12 ноября 2014 г.). Інформаційне суспільство: "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Інформаційне суспільство. Процитовано 13 липня 2020.

Джерела
  • The Rothschilds; a Family Portrait by Frederic Morton. Atheneum Publishers (1962) ISBN 1-56836-220-X (1998 reprint)
  • The English Rothschilds by Richard Davis. Collins, London (1983) ISBN 0-00-216212-1
  • Лотман Г. Ротшильды — короли банкиров. / пер. с англ. А. Н. Гордиенко. — Минск: Интердайджест, 1997. — 352 с. — ISBN 985-10-0004-3.
  • Amos Elon (1996). Founder: Meyer Amschel Rothschild and His Time. HarperCollins. ISBN 0002557061.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.