Мебгідролін

Блокатор гістамінових H1-рецепторів. Надає протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну, а також слабку седативну дію. Показання:

• сінна лихоманка;
• кропив'янка;
• екзема;
• шкірний свербіж;
• алергічний риніт;
• алергічний кон'юнктивіт;
• шкірна реакція після укусу комахи ;
• бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).

Діазолін призначають внутрішньо після їжі. Дорослим і дітям старше 10 років: по 100 — 300 мг на добу. Дітям 5-10 років: 100 — 200 мг на добу. Дітям 2-5 років: 50-150 мг на добу. Дітям до 2-х років: 50-100 мг на добу. Максимальні дози дорослим: разова — 300 мг, добова 600 мг.

Рідко: шлунково-кишкові розлади, подразнення слизової шлунка, сухість у роті; агранулоцитоз. Можливі: запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність; висип, кропив'янка.

Гіпертрофія передміхурової залози; закритокутова глаукома; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; підвищена чутливість до препарату; епілепсія, епілептичні стани.

Профілактика і лікування сезонного та алергічного риніту, полінозу, кропив’янки, харчової та медикаментозної алергії, дерматозів, що супроводжуються свербежем шкіри (екзема, нейродерміт).[1]

З обережністю призначають препарат протягом тривалого часу пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості рухових і психічних реакцій.

Діазолін проникає в незначних кількостях в ЦНС, тому препарат не застосовують в тих випадках, коли гальмівна дія на ЦНС є небажаною.

Діазолін підсилює дію засобів, що пригнічують ЦНС.

• Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.421)