Мегрели
Мегрели (мегрельською: მარგალეფი, маргал'еп'і; груз. მეგრელები мегрелебі) — народ картвельского походження, що мешкає, переважно, у історичному регіоні Грузії Мегрелії, що на північному заході країни. Багато мегрелів також мешкає у Тбілісі, оскільки етнічна чистка грузинів під час війни у Абхазії 1992-93 рр. змусила їх туди переселитись[1].
| Мегрели | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 350 000 тис |
| Близькі до: | грузини, свани, лази |
| Мова | мегрельська |
| Релігія | православ'я |
Функцію літературної мови для мегрелів виконує нав'язана грузинська мова, що належить до спільної з мегрельською картвельської родини мов, при тому будучи відмінною від грузинської, наприклад як німецька та англійська.
Історія
Мегрели є нащадками колхів, що у ранньому Середньовіччі опинилися у грузинській державі. Від 15го сторіччя і до входження у 1800х роках до складу Російської імперії мегрельські державні утворення існували окремо від решти Грузії. Під час коренізації у СРСР існували газети мегрельською мовою, проте 1938-го року усі прояви мегрельської писемності були ліквідовані і не відродилися у пострадянській період у зв'язку з браком толерантності Грузинської держави щодо мегрелів та їхньої культурної самобутності, в тому числі мовної, що бере витоки з епохи сталінщини. Грузинізація корінних народів Грузії на їхніх споконвічних етнічних територіях по аналогу русифікації, в тому числі і серед мегрелів, відкидання права на задоволення їхніх культурних потреб мегрельською мовою. В Абхазії нині видається газета «Гал», де частина публікацій мегреломовна, втім серед грузинів переважає думка, що це відбувається у рамках політики керівництва самопроголошеної Абхазії спрямованої на позбавлення мегрельського населення Абхазії грузинської самосвідомості.
Перший Президент незалежної Грузії (1991) Звіад Гамсахурдіа був мегрелом, а Мегрелія стала базовим регіоном збройного опору звіадистів, котрі не визнавали усунення Гамсахурдіа від влади під час державного перевороту у січні 1992-го року. У жовтні-листопаді 1993-го року, за участю Збройних сил Російської Федерації збройний опір звіадистів було ліквідовано.