Межа Еддінгтона

Межа Еддінгтона — величина потужності електромагнітного випромінювання, що виходить із надр зірки, при якій його тиску достатньо для компенсації ваги оболонок зірки, які оточують зону термоядерних реакцій, тобто зірка знаходиться в стані рівноваги: не стискується і не розширюється. При перевищенні межі Еддінгтона зірка починає випускати сильний зоряний вітер.

Критична (Еддінгтонівска) світність — максимальна світність зірки або іншого небесного тіла, яка формулюється умовою рівноваги гравітаційних сил і тиску випромінювання об'єкта.

Обидві величини названі на честь англійського астрофізика Артура Стенлі Еддінгтона.

Критична світність в класичному (Еддінгтонівскому) наближенні

Критична світність визначається умовою рівноваги сили тяжіння і тиску випромінювання .


При віддаленні від ізотропного джерела випромінювання і у випадку водневої плазми — найбільш типового випадку, оскільки водень становить більшу частину маси всесвіту — сила тяжіння , що діє з боку випромінюючого тіла маси на протон:

, де  маса протона;

Потік випромінювання на цій відстані:

, де  світність джерела

Тоді сила , діюча на електрон внаслідок Томсонівського випромінювання на електронах

, де  — Томсонівське січіння розсіяння фотону на електроні:

Таким чином, виходячи з умови рівноваги і з урахуванням того, що електростатична взаємодія значно сильніше гравітаційної, тобто протон електронні пари можна вважати пов'язаними, критична світність

або, якщо виразити масу об'єкта в масах Сонця ,

ерг/с, тобто критична світність залежить тільки від маси об'єкта і механізмів взаємодії випромінювання з речовиною.

Відхилення від критичної світності і надкритична аккреція

Фактично умова рівноваги сили тяжіння і тиску випромінювання є умовою можливості акреції речовини на випромінюючий об'єкт.

Однак у разі істотної неізотропності акреції, наприклад, у випадку акреційних дисків таких компактних об'єктів, як чорні діри і нейтронні зірки, можливі ситуації, коли джерелом енергії є гравітаційна енергія акрецюючої речовини і темпи акреції настільки високі, що світність перевищує критичну. Для таких об'єктів характерно інтенсивне витікання речовини з акреційного диску, викликане тиском випромінювання, найбільш відомим з таких об'єктів є SS 433.

Джерела

    Література

    • Эддингтон А. С. Звёзды и атомы — 1928. — С. 152
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.