SS 433

SS 433 — перший відкритий мікроквазар[3], одна з найекзотичніших зоряних систем, які до цього часу спостерігались. Це затемнювано-подвійна рентгенівська зоряна система, головним компонентом якої швидше за все є чорна діра зоряної маси (або нейтронна зоря)[4], pp. 23–24. Спектр зорі-донора вказує на те, що це може бути зоря спектрального класу А, яка в процесі еволюції заповнила свою порожнину Роша[5] і втрачає речовину через внутрішню точку Лагранжа зі швидкістю 10-4 M☉ на рік[6].

SS 433[1]

Уявлення художника про SS 433
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Орел
Пряме піднесення 19г 11х 49.56с[1]
Схилення +04° 58′ 57.6″[1]
Видима зоряна величина (V) 14.2[1]
Характеристики
Спектральний клас A7Ib
Показник кольору (B−V)
Показник кольору (U−B)
Тип змінності затемнювано-подвійна
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: мас/р
Схил.: мас/р
Паралакс (π) ± мас
Відстань 18000±700 св. р.
(5500±200[2] пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV)
Інші позначення
V1343 Aql, GAL 039.7-02.0, 2MASS J19114957+0458578, USNO 659, 1A 1909+04, 87GB 190920.8+045332, NEK 40.1-02.1, 3A 1909+048, GPS 1909+049, RGB J1911+049, BWE 1909+0453, GRS 039.60 -01.80, RX J1911.7+0459, 4C 04.66, 1H 1908+047, 1RXS J191149.7+045857, 2E 1909.3+0453, HBHA 204-02, AAVSO 1906+04, 2E 4204, INTEGRAL1 110, TXS 1909+048, 1ES 1909+04.8, INTREF 969, 4U 1908+05.
Посилання
SIMBADдані для SS+433

Зоряна система була відкрита 1976 року орбітальною рентгенівською астрономією Ariel V. Назва SS 433 походить від запису №433 у каталозі зір із потужними лініями емісії, укладеному 1977 року двома астрономами Західного резервного університету Кейза: Ніколасом Сандуліком (англ. Nicholas Sanduleak) та Сі. Брюсом Стефенсоном (англ. Bruce Stephenson); назва каталогу SS утворена першими літерами їхніх прізвищ[3]. Система також також відома як V1343 Орла.

Розташування

SS 433 розташована за 5,5 кілопарсек від Сонячної системи у галактичній площині (галактичні координати: l = 39,7° та b= -2,2°[7]), у центрі пекулярного залишку наднової W50, вік якого становить 104—105 років[6].

Система

Центральний компактний об'єкт поглинає зорю-супутник, яка дуже швидко втрачає масу через акреційний диск, що сформувався довкола згаданого об'єкта. Маса об'єкту оцінюється до 16 мас Сонця, а маса акреційного диску — до трьох мас Сонця. Акреційний диск надзвичайно нагрівається у міру спірального спуску на компактний об'єкт, що спричиняє інтенсивне рентгенівське випромінювання та протилежні спрямовані джети з іонізованого водню (T≈104 K[6]) вздовж його осі обертання, тобто, над та під площиною акреції. Речовина джетів викидається зі швидкістю 26 % швидкості світла[4], pp. 23–24; [7], p. 508.

Потужне рентгенівське випромінювання переробляється оптично товстим акреційним диском у випромінювання видимого діапазону. Профілі рухомих спектральних ліній мають складну та багатокомпонентну структуру, яка свідчить про те, що речовина в релятивістських струменях викидається окремими згустками[6].

Припускається, що зоря-донор мала масу, меншу за початкову масу головного компонента системи, а тому — триваліший період еволюції. Її маса оцінюється від 3[4], p. 25 до 30[8] мас Сонця.

Головний компонент системи та його супутник обертаються дуже близько один від одного (за космічними масштабами) — орбітальний період становить лише 13,08 дня[6][7], p. 510.

Дані спостережень

Джети з головного об'єкта системи спрямовані перпендикулярно до його акреційного диску. Джети і диск мають прецесію довкола осі, нахиленої на 79° до умовної лінії між Землею та SS 433. Кут між джетами та віссю становить близько 20°, а період прецесії — близько 162,5 днів[4]. Така прецесія означає, що інколи джети більше спрямовані на Землю, деколи менше, і це утворює сині та червоні зсуви Доплера у видимому спектрі, який спостерігається[7], p. 508. Крім того, прецесія означає, що джети утворюють у космосі конусоподібну поверхню, що розширюється[9]. Ці струмені потрапляють на газопилові хмари, які оточують залишок наднової W50, і надають їм витягнутої форми[10].

Спостереження 2004 року за допомогою Very Long Baseline Array протягом 42 послідовних днів надали нові дані та розуміння, що відбувається з джетами. Видається, що джети інколи невдовзі після утворення зіштовхуються з речовиною й стають яскравішими. Речовина, з якою зіштовхуються джети, час від часу замінюється новою, але не завжди, що спричиняє змінність у яскравішанні джетів[11][12].

На спектр SS 433 впливають не лише Доплерівський зсув, а й релятивістські ефекти: якщо відокремити вплив ефекту Доплера, наявний залишковий червоний зсув, який відповідає швидкості приблизно 12 000 км/с. Це не є фактичною швидкістю системи відносно Землі; це радше є наслідком релятивістського уповільнення часу, тобто нам здається, що частинки у джетах, які рухаються з релятивістською швидкістю, вібрують повільніше, ніж нерухомі, а тому їх випромінювання має додатковий червоний зсув (так само, наприклад, як годинники, які швидко рухаються у просторі, для нерухомого спостерігача йдуть повільніше)[7], p. 508.

Примітки
  1. SIMBAD, запис про SS 433
  2. Symmetry in the Changing Jets of SS 433 and Its True Distance from Us, Katherine M. Blundell and Michael G. Bowler, Astrophysical Journal 616, #2 (December 2004), pp. L159–L162.
  3. SS 433. The Worlds of David Darling. Процитовано 01.08.2017.
  4. Observational Manifestations of Precession of Accretion Disk in the SS 433 Binary System, Anatol Cherepashchuk, Space Science Reviews 102, #1 (2002), pp. 23–35.
  5. Identification of the Mass Donor Star's Spectrum in SS 433, T. C. Hillwig, D. R. Gies, W. Huang, M. V. McSwain, M. A. Stark, A. van der Meer, and L. Kaper, Astrophysical Journal 615, #1 (November 2004), pp. 422–431.
  6. SS 433 // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 446—467. — ISBN 966-613-263-X.
  7. Observations of SS 433, Bruce Margon, in Annual review of astronomy and astrophysics, volume 22, Palo Alto, CA: Annual Reviews, Inc., 1984, pp. 507–536. DOI 10.1146/annurev.aa.22.090184.002451.
  8. INTEGRAL observations of SS433: Results of a coordinated campaign, A. M. Cherepashchuk, R. A. Sunyaev, S. N. Fabrika, K. A. Postnov, S. V. Molkov, E. A. Barsukova, E. A. Antokhina, T. R. Irsmambetova, I. E. Panchenko, E. V. Seifina, N. I. Shakura, A. N. Timokhin, I. F. Bikmaev, N. A. Sakhibullin, Z. Aslan, I. Khamitov, A. G. Pramsky, O. Sholukhova, Yu. N. Gnedin, A. A. Arkharov, and V. M. Larionov, Astronomy and Astrophysics 437, #2 (July 2005), pp. 561–573.
  9. Gigantic Cosmic Corkscrew Reveals New Details About Mysterious Microquasar, press release, National Radio Astronomy Observatory, October 26, 2004, accessed on line September 14, 2007.
  10. Interaction of Jets with a Supernova Remnant in the SS 433/W50 System, Kenji Murata and Noriaki Shibazaki, Publications of the Astronomical Society of Japan, 48 (1996), pp. 819–825.
  11. VLBA «Movie» Gives Scientists New Insights On Workings of Mysterious Microquasars, press release, National Radio Astronomy Observatory, January 5, 2004. Accessed online September 14, 2007.
  12. Exploring the Jet Proper Motions of SS433, K. Schillemat, A. Mioduszewski, V. Dhawan, M. Rupen, Bulletin of the American Astronomical Society 36 (2004), p. 1515.

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.