Мельков Юрій Дмитрович

Народився в родині службовця. Батько працював у лісовому господарстві, мати була домогосподаркою.

У 1938 році Юрій Мельков вступив до комсомолу.

У 1939 році закінчив із золотою медаллю середню школу міста Краснокамська Пермської області і вступив до Московського педагогічний інститут імені Карла Лібкнехта. У листопаді 1939 року з першого курсу інституту був призваний на строкову службу в Червону армію.

У 1939—1946 роках — у Червоній армії. У складі частин Ленінградського військового округу взяв участь у радянсько-фінській війні. Після закінчення бойових дій з 1940 року проходив службу в частинах 2-го корпусу військ протиповітряної оборони (ППО) Ленінградського військового округу, дислокованого в Ленінграді.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив командиром розрахунку звукопеленгатора окремого прожекторного батальйону 189-го зенітного артилерійського полку Ленінградської армії ППО Північного (з вересня 1941 року — Ленінградського) фронту. Після закінчення короткострокових курсів при штабі корпусу служив командиром взводу.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1946—1950 роках — студент історичного відділення історико-філологічного факультету Молотовського (Пермського) державного університету імені Горького. З 1948 по 1949 рік обирався секретарем комітету ВЛКСМ Молотовського державного університету. У 1950 році працював асистеном кафедри історії народів СРСР Молотовського державного університету імені Горького.

У 1950—1954 роках — секретар, 1-й секретар Молотовського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1954—1956 роках — секретар Молотовського міського комітету КПРС.

У 1956—1958 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1958—1962 роках — інструктор відділу партійних органів ЦК КПРС. У 1962—1963 роках — інспектор ЦК КПРС. У 1963—1967 роках — завідувач сектора відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПСС.

13 лютого 1967 — 19 грудня 1973 року — 2-й секретар ЦК КП Молдавії.

У 1973—1976 роках — 1-й заступник завідувача відділу ЦК КПРС по роботі із закордонними кадрами і виїздів за кордон.

У 1976—1988 роках — заступник голови Комітету народного контролю Російської РФСР.

З 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 24 квітня 2003 року в Москві.

• молодший лейтенант

• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1985)
• орден Червоної Зірки (1944)
• орден Дружби народів
• медаль «За оборону Ленінграда» (1942)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. В. Москва: Граница, 2015 (рос.)
• Ежегодник Большой советской энциклопедии. Выпуск 15. Изд-во Советская энциклопедия, 1971 (рос.)