Менделе Мойхер-Сфорім
Ме́нделе Мо́йхер-Сфо́рім — Книгоноша (Справжнє ім'я — Шолом-Яаков (Шолем-Янкев) Бройде, згідно з паспортом — Соломон Мойсейович Абрамович, 21 грудня 1835 (2 січня 1836), містечко Копиль, Мінська губернія, Російська імперія — 25 листопада (8 грудня) 1917, Одеса, УНР) — єврейський письменник, що мешкав в Україні.
| Менделе Мойхер-Сфорім | ||||
|---|---|---|---|---|
| מענדעלע מוכר ספרים | ||||
 Менделе Мойхер-Сфорім | ||||
| Ім'я при народженні | Бройде Шолом-Яаков (Шолем-Янкев) (Абрамович Соломон Мойсейович) | |||
| Псевдо | Менделе Мойхер-Сфорім | |||
| Народився |
21 грудня 1835 (2 січня 1836) Копиль, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
25 листопада (8 грудня) 1917 (81 рік) Одеса, УНР | |||
| Поховання | Друге християнське кладовище Одеси | |||
| Громадянство |
 Російська імперія | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | іврит і Їдиш | |||
| Роки активності | з 1863 | |||
| Конфесія | юдаїзм | |||
| Діти | Mikhail Abramovichd | |||
|
| ||||
 Менделе Мойхер-Сфорім у Вікісховищі | ||||
Життєпис
З 1856 вчителював у Кам'янці-Подільському, від 1858 — в Бердичеві.
У 1869 переїхав до Житомира, у 1881 — до Одеси.
На початку ХХ століття був завідувачем Першої Талмуд-Тори у Одесі. Мешкав у будинку даного закладу, що розміщувався на Дігтярній вул., 14 (будинок не зберігся)[1].
Друкуватися почав у 1857. Писав спочатку мовою іврит природничі, педагогічні та літературно-критичні праці, в яких пропагував ідеї просвітительства. Згодом перейшов на мову їдиш.
Отримав традиційну єврейську освіту. Вивчав граматику мови іврит і Біблію, яку до 10 років знав напам'ять.
Твори
У період 1890—1917 писав оригінальні твори на івриті «Б-імей ха-ра‘аш» («У дні сум'яття», 1894) і на ідиш (автобіографічний роман «Шлойме реб Хаімс» — «Шлойме, син Хаїма», 1894—1917) і відтворив на івриті твори, написані раніше на їдиш. Так з'явилися «Ба-іамім ха-хем» («Во дні они», 1894), «Емєк ха-баха» («Долина плачу», перероблені «Дос вінчфінгерл», 1904), «Сефер ха-кабцанім» («Книга бідних», перероблений «Фішке дер Крумер», 1909), «Мас‘от Біньямін ха-шліші» (перероблений «Масоес Біньомін ха-шліші»), «Сусаті» (перероблений «Ди клячє»), що ввійшли в перше повне зібрання творів Менделє Мохер Сфаріма на івриті в трьох томах (Краків-Одеса, 1909-12). В цих творах Менделе Мохер Сфарім створював новий іврит, використовуючи мовні норми мови на всіх етапах його розвитку — біблійному, талмудичному і середньовічному.
Публікації творів в українських перекладах
Перекладав твори Менделе Мойхер-Сфоріма українською Райцин Єфраїм Хананійович.
- Долина сліз. — Київ, 1928.
- Перстень щастя. — Київ, 1928.
- Мандри Веньямина Третього. — Харків, 1934.
- Вибране. — Київ, 1940.
Примітки
- Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. — Год издания 4-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914(рос.)
Література
- Менделе Мойхер-Сфорім // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 456.