Райцин Єфраїм Хананійович
Єфраї́м Ханані́йович Ра́йцин (1903 — 1969) — український перекладач та українсько-російський письменник єврейського походження. Родом з Житомирщини.
Серед літературного доробку Райцина збірка нарисів «Біробіджан» (1933), п'єси «Троє» (1942), «На безіменній висоті» (1943), «Кому всміхається доля» (1946), «Подруги» (1948), «Чому розлучаються двоє» (1964).
Крім того, багато перекладів з їдишу (Лейб Квітка, Перец Маркіша, Їцхак-Лейбуш Переца, Менделе Мойхер-Сфоріма, Шолома-Алейхема тощо) і з російської мов на українську.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К.: Радянський письменник, 1970. — 540 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.