Меншиков Володимир Олександрович
Володимир Олександрович Меншиков (13 жовтня 1920, Москва, СРСР — 13 жовтня 2000, Москва, Росія) — радянський спортсмен і тренер. Заслужений тренер СРСР (1957).
Володимир Меншиков | ||||
---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||
Громадянство | СРСР, Росія | |||
Народження |
13 жовтня 1920 Москва, Російська СФРР | |||
Смерть |
13 жовтня 2000 (80 років) Москва, Росія | |||
Спорт | ||||
Країна | СРСР | |||
Вид спорту | хокей з м'ячем, футбол, хокей з шайбою, хокей на траві | |||
Спортивне звання |
| |||
Клуб | ЦСКА (Москва) | |||
Команда | ||||
Участь і здобутки | ||||
|
Біографічні відомості
Спортивну кар'єру розпочинав у хокеї з м'ячем виступами за московські команди «Динамо» (1935—1937) і «Спартак» (1937—1938). Потім перебував на Далекому Сході, грав за збірну Хабаровська.
Після завершення Другої світової війни був переведений до Центрального спортклубу Радянської Армії. Під керівництвом Бориса Аркадьєва провів два матчі в чемпіонаті СРСР. У вересні 1946 «команда лейтенантів» поступилася московським «Крилам Рад», а в липні 1947 — перемогли тбіліське «Динамо». У першій грі заміняв Івана Кочеткова, у другій — Костянтина Лясковського.
У повоєнний час в Радянському Союзі бурхливо почав розвиватися канадський хокей. У складі ЦБРА — тричі ставав переможцем чемпіонату СРСР. Його партнерами тоді були Всеволод Бобров, Анатолій Тарасов, Євген Бабич, Володимир Никаноров, Микола Сологубов, Іван Трегубов та інші. За сім сезонів в елітному дивізіоні закинув 45 шайб.
1953 року очолив команду «армійців» з бенді. У перших сезонах був граючим тренером ЦСКА. Старший тренер збірної Москви — переможця Спартакіади народів СРСР 1957 року. Входив до тренерського штабу збірної СРСР на першому чемпіонаті світу. Радянська команда здобула золоті нагороди, а тренерам Всеволоду Виноградову і Володимиру Меншикову були присвоєні почесні звання «Заслужений тренер СРСР».
В середині 60-х років працював з футбольною командою Групи радянсьих військ у Німеччині (ГРВН). Два сезони керував футбольним клубом СКА (Київ). Кияни виступали у другій групі класу «А» (другий за рівнем дивізіон радянського хокею). 1967 року стали переможцями однієї з трьох зон ліги, а в фінальній частині поступилися «Шахтарю» з Караганди і «Динамо» з Кіровобаду. Наступного сезону поступилися першим місцем у своїй підгрупі львівським «Карпатам». Найбільш відомі гравці тієї команди — Віктор Пестриков, Валерій Веригін, Володимир Трошкін і Павло Богодєлов.
З 1969 року працював у відділі хокею Спорткомітету СРСР. З 1973 — старший тренер команди «Вимпел» з міста Калінінград Московської області (хокей з м'ячем).
У другій половині 70-х років став одним з піонерів радянського хокею на траві. Створений ним підмосковний «Спартак» став переможцем першого Всесоюзного турніру і срібним призером першого чемпіонату СРСР. Запрошував до складу своєї команди гравців з інших видів спорту. Зокрема, Наталя Бузунова раніше займалася ковзанярським спортом, а Нателла Красникова — баскетболом. 30 квітня 1980 року потрапив в автомобільну катастрофу і отримав перелом ключиці. А 5 травня, за два дні до старту першості СРСР, був звільнений з «Спартака». Наступного сезону «спартаківці» стали вперше і востаннє чемпіонами Радянського Союзу. До успіху їх привів колишній помічник Меншикова Юрій Миколайович Кисельов.
1982 року відгукнувся на пропозицію бориспільського Колоса і за один сезон підняв український клуб з девятого місця до золотих нагород в першості СРСР. Разом з тренером до України з Москви переїхали Нателла Красникова, сестри Олена та Ольга Кондруцькі, з Алма-Ати — Зоя Валуйська. Наступного сезону команда з Київської області стала другою у розиграші Кубка європейських чемпіонів. В наступних сезонах команда з Київської області двічі ставала другою у розіграшах Кубка європейських чемпіонів, на внутрішній арені — одне золото і два срібла чемпіонату СРСР
Також очолював збірну СРСР — срібного медаліста чемпіонату Європи 1984 року (турнір проходив у Франції)
Досягнення
- Чемпіон СРСР (3): 1948, 1949, 1950
- Другий призер (3): 1947, 1952, 1953
- Фіналіст Кубка СРСР (1): 1953
- Чемпіон СРСР (3): 1954, 1955, 1957
- Другий призер (4): 1956, 1958, 1960, 1962
- Третій призер (2): 1959, 1961
- Віце-чемпіон Європи (1): 1984
- Чемпіон СРСР (2): 1983, 1985
- Другий призер (2): 1979, 1984
- Переможець Всесоюзного турніру (1): 1978
- Другий призер Кубка європейських чемпіонів (1): 1984
Статистика гравця
Футбол:
Дата | Турнір | Господарі | Рахунок | Гості | Автори голів | Арбітр |
---|---|---|---|---|---|---|
13.09.1946 | чемпіонат | ЦБЧА (Москва) | 1-2 | «Крила Рад» (Москва) | Ніколаєв — Сагасті (2) | Дмитрієв |
25.07.1947 | чемпіонат | ЦБЧА (Москва) | 1-0 | «Динамо» (Тбілісі) | Ніколаєв | Усов |
Хокей з шайбою:
Сезон | Клуб | Ліга | І | Г |
---|---|---|---|---|
1946-47 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 2 |
1947-48 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 0 |
1948-49 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 4 |
1949-50 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 24 |
1950-51 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 3 |
1951-52 | ЦБРА (Москва) | Д-1 | - | 4 |
1952-53 | ЦБРА (Москва) | Д-1 | - | 8 |
Тренерська статистика
Роки | Назва команди | Вид спорту | Примітки |
---|---|---|---|
1953—1962 | ЦСКА (Москва) | хокей з м'ячем | до 1959 року був граючим тренером |
1957 | збірна СРСР | хокей з м'ячем | помічник Всеволода Виноградова |
1967—1968 | СКА (Київ) | футбол | |
1973—197? | «Вимпел» (Калінінград, Московська обл.) | хокей з м'ячем | |
197?—1980 | «Спартак» (Московська область) | хокей на траві | |
1982—1985 | «Колос» (Бориспіль, Київська обл.) | хокей на траві | |
1984 | збірна СРСР | хокей на траві |
Старший тренер СКА (Київ):
Сезон | Клуб | Турнір | І | В | Н | П | РМ | О | Місце | Примітка |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1967 | СКА (Київ) | Д-2 | 38 | 20 | 11 | 7 | 47-27 | 51 | 1 з 20 | 2-а підгрупа другої групи класу «А»[1] |
СКА (Київ) | Д-2 | 4 | 0 | 2 | 2 | 3-6 | 2 | 3 з 3 | фінал другої групи класу «А» | |
СКА (Київ) | кубок | 1 | 0 | 0 | 1 | 0-1 | 0 | 1/128 фіналу | суперник — «Труд» (Воронеж)[2] | |
1968 | СКА (Київ) | Д-2 | 40 | 23 | 11 | 6 | 58-23 | 57 | 2 з 21 | 1-а підгрупа другої групи класу «А»[3] |
СКА (Київ) | кубок | 6 | 5 | 0 | 1 | 13-6 | 10 | 1/4 фіналу | поступилися донецькому «Шахтарю»[4] | |
Усього | 89 | 48 | 24 | 17 | 121-63 | 120 | 67,42 % набраних очок |
Посилання
- Меншиков Володимир Олександрович на сайті ХК ЦСКА
- Меншиков Володимир Олександрович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Невозможный Меньшиков (російська). Легенды советского травяного хоккея. Процитовано 6 березня 2020.