Мені тринадцятий минало
«Мені́ трина́дцятий мина́ло», або N. N. («Мені тринадцятий минало…») — вірш Тараса Шевченка, написаний 1847 року.
![](../I/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE_%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg.webp)
Історія написання
Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 р. та часом перебування Шевченка з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня — грудень 1847 р.
Первісний автограф досі не відомий. Наприкінці 1849 (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета 23 квітня), після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, Шевченко переписав вірш з невідомого ранішого автографа до «Малої книжки» (під № 7 до шостого зшитка за 1846 — 1847 рр.). Згодом, найімовірніше 1857 р., наприкінці перебування на засланні в Новопетровському укріпленні, Шевченко дописав криптонім «N. N.», можливо, маючи на увазі подругу дитинства Оксану Коваленко, образ якої змальовано в цьому творі. Про Оксану Коваленко йдеться також у поезії «Ми вкупочці колись росли».
Історія першої публікації
Вперше надруковано з довільним виправленням першого рядка («Мені тринадцятий минало» на «Мені тринадцятий минав») у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 404 — 405 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. — Львів. — 1867. — Т. 2. — С. 223 — 224 (в обох виданнях подано за «Малою книжкою» з пропуском адресата «N. N.»; у львівському виданні останній рядок 50 подано: «Людей би не прокляв»).
Переклади
На каракалпацьку мову вірш переклав Джолмурза Аймурзаєв. На молдавську мову вірш переклав Юрій Баржанський. Вірш увійшов до збірок «Вибрані твори» (Кишинів, 1951), «Вибране» (Кишинів, 1961).
У музиці
Вірш покладений на музику 1922 року українським композитором Порфирієм Батюком.
В образотворчому мистецтві
Вірш знайшов своє втілення у образотворчому мистецтві:
- скульптура Анатолія Білостоцького «Мені тринадцятий минало…» (дерево, 1961);
- декоративна тарілка «Мені тринадцятий минало» Петра Верни (1935);
- скульптурна композиція «Мені тринадцятий минало…» Василя Аронця (1963);
- композиція Андрія Сухорського «Мені тринадцятий минало» (1951);
- картина Олега Шупляка «Мені тринадцятий минало» (2009).
Література
- Клочек Г. Поезія Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало…» // Дивослово. — 2007. — № 5. — С. 56-61.
- Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 36-37; 574
Посилання
- «N.N.- Мені тринацятий минало» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 380-384.