Каракалпацька мова

Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької.

Каракалпацька мова
Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили
Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Поширена в Узбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія
Регіон Каракалпакстан
Носії 412 000 (1993)
Місце Каракалпакстан
Писемність латинське письмо і кирилиця
Класифікація

Алтайські мови

Тюркська гілка
Кипчацька група
Ногайсько-кипчакська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна  Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в області)
Регулює Ніяких офіційних регулювань
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 kaa
ISO 639-3 kaa

Класифікація

Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагачська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагачською мовами відноситься до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.

Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Порядок слів, як правило, Підмет додаток дієслово.

Географічне поширення

Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш чисельна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).

Офіційний статус

Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.

Діалекти

Ethnologue виділяє два діалекти в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Менджес згадується третій можливий діалект, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний діалект має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.

Фонетика

Голосні

Система голосних каракалпацької мови

Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:

Голосний Може слідувати за:
aa, ɯ
æe, i
ee, i
ie, i
oa, o, u, ɯ
œe, i, œ, y
ua, o, u
ye, œ, y
ɯa, ɯ

У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.

Приголосні

У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.

  Лабіальний Альвеолярний Палатальний Велярний Увулярний Глотальний
Вибухові pb td    kg q    
Африкат    (ʦ)  (ʧ)          
Спірант (f)(v) sz ʃʒ xɣ    h 
Носовий m n    ŋ      
Тремтячі    r            
Бічні    l            
Ковзаючі w    j         


Писемність

На роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.

| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ӑ ӑ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ҽ ҽ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ё ё | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ӝ ӝ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|І і | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Қ қ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ҡ ҡ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Л л | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ҥ ҥ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Р р | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ў ў | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ч ч | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ҹ ҹ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;"|Я я

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.