Меркушина Ірина Володимирівна

Ірина Володимирівна Корчагіна народилась 8 березня 1968 року в місті Куйбишеві (нині Самара). У дитинстві з батьками переїхала в Курган, де закінчила школу. Випускниця Омського державного інституту фізичної культури[1], в ньому почала займатися біатлоном.

1986 року виконала норматив майстра спорту СРСР. Наприкінці 1980-х переїхала в Суми, а згодом до Львова. Тренери — Михайло Петрович Крутиков (в Омську), Ігор Аркадійович Бушмильов, Роман Романович Боднарук (у Сумах), також тренувалася під керівництвом свого чоловіка Олега Меркушина.

1989 року взяла участь в зимовій Універсіаді в Софії. В особистих гонках на п'єдестал не потрапила, а в естафеті збірна СРСР виграла золоті медалі.

На Спартакіаді народів СРСР 1990 року, що проходила в Тисовці і мала статус чемпіонату СРСР, стала бронзовим призером в естафеті у складі збірної Української РСР. В особистих змаганнях кращим результатом стало п'яте місце.

З 1992 року виступала за збірну України. На Кубку світу дебютувала в сезоні 1992/93, де на етапі в Естерсунді показала найкращий результат за кар'єру — сьоме місце в індивідуальній гонці, ще раз фінішувала сьомою в сезоні 1999/00 в спринті на етапі в Оберхофі. Тричі ставала призером етапів в естафетах.

Взяла участь в чотирьох чемпіонатах світу — у 1993, 1997, 2000 і 2003 роках. В особистих дисциплінах найкращим результатом стало 31-е місце в спринті на чемпіонаті світу 1997 року в Осрбліє. На чемпіонаті світу 2003 року в Ханти-Мансійську стала срібним призером в естафеті в складі збірної України разом з Оксаною Хвостенко, Оксаною Яковлевою і Оленою Петровою.

У 1998 році взяла участь в Олімпійських іграх в Нагано, на спринтерській дистанції фінішувала 49-ю серед 64-х учасниць.

Брала участь у трьох чемпіонатах Європи, в 2001, 2002 і 2003 роках. Двічі, в 2001 і 2002 роках, ставала бронзовим призером в естафетах. Найкращий результат в особистих гонках чемпіонату Європи — сьоме місце в спринті в 2002 році.

1999 року стала бронзовою призеркою чемпіонату світу з літнього біатлону в естафеті — разом з Оксаною Яковлєвою, Тетяною Литовченко та Оксаною Гловою.

Після закінчення сезону 2003/04 оголосила про завершення спортивної кар'єри. Працювала тренером з біатлону у Львові[2], потім у Тернополі. Старший викладач кафедри спорту Тернопільського національного економічного університету, тренер-викладач з біатлону фізкультурно-спортивного товариства «Динамо».

Результати виступів у розіграшах Кубка світу:

• 1992/93 — … (36 очок)
• 1993/94 — … (3 очка)
• 1994/95 — не виступала
• 1995/96 — очок не набирала
• 1996/97 — 56-е місце (23 очка)
• 1997/98 — 68-е місце (10 очок)
• 1998/99 — не виступала
• 1999/00 — 50-е місце (19 очок)
• 2000/01 — 60-е місце (23 очка)
• 2001/02 — 83-е місце (2 очка)
• 2002/03 — очок не набирала
• 2003/04 — очок не набирала

• Майстер спорту України міжнародного класу[3].
• Заслужений тренер України[4].
• Грамота Тернопільської обласної державної адміністрації, 2014[5][6]

Одружилася в середині 1990-х років з Олегом Меркушиним, тренером з біатлону. Старша дочка, Анастасія (1995 р.н.), також займається біатлоном і виступає за збірну України. Є також молодша донька Олександра (2005 р.н.).

• Профіль на сайті IBU
• Профіль на biathlon.com.ua
• Профіль sports-reference.com
• Профіль the-sports.org
• Ірина Меркушина: «Свій вибір переїхати в Україну я робила усвідомлено і відповідально»
• МЕРКУШИНА: «Вболіваю за сестер Семеренко»
• Меркушина Ірина Володимирівна, Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.