Меса ді воче

Меса ді воче (італ. messa di voce, «розміщення, поставлення голосу», за іншим трактуванням, «випромінювання голосу») — це техніка співу, яка вимагає підтримання тривалого звуку, поступово посилюючи голос (крещендо), а потім послаблюючи його (димінуендо).[1][2] Навики цієї техніки вважаються особливим показником співочої майстерності виконавця.[3]

Термін «меса ді воче» не слід плутати з терміном «мецца-воче» (італ. mezza voce, «впівголоса»), що означає співати на половину сили.[4]

Техніка

Меса ді воче загалом вважається дуже просунутою вокальною технікою. Для правильного виконання необхідно змінити єдину характеристику звуку — силу звучання; висота звуку, інтонація, тембр, вібрато тощо залишаються без змін. Для цього потрібен надзвичайно високий рівень голосової координації, особливо в димінуендо, тому методика не є часто затребуваною і її рідко чути поза цариною класичної музики.

Історія

У західній художній музиці техніка меса ді воче асоціювалася з відомими кастратами, такими як Фарінеллі (і зараз є характеристикою меццо-сопрано та контртенорів, які виконують ті самі ролі в барокових операх). Вона була також популярна у період бельканто, коли її часто використовували як драматичний вступ для арії, наприклад, «Casta diva» з «Норми». Вона стала менш поширеною, коли популярний стиль оперного співу еволюціонував від легкої та складної музики тієї епохи до гучнішого та більш мовленнєвого співу середини та кінця XIX століття.

У західній популярній музиці меса ді воче зустрічається ще рідше. Ця техніка все-таки час від часу з'являється у деяких більш вишуканих стилях популярної музики, як наприклад, госпел та інших стилях, на які вона впливає.[5]

Примітки

  1. Що таке МЕСА ДІ ВОЧЕ - Музичні терміни - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 9 травня 2020.
  2. "Messa di voce" Merriam-Webster. Retrieved 21 November 2012.
  3. Stark, James (2003). Bel Canto: A History of Vocal Pedagogy. University of Toronto Press. с. 116. ISBN 0-8020-8614-4.
  4. мецца-воче — Словник іншомовних слів Мельничука. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 9 травня 2020.
  5. The New Harvard Dictionary of Music (1986)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.