Мефодій (Пишнячевський)

Народився в сім’ї священика[1] Переяславської єпархії.

Навчався у Києво-Могилянській академії;

1797  — у Московському університеті.

8 вересня 1800  — поставлений вчителем у Київській академії [1].

28 березня 1803  — пострижений в чернецтво з іменем «Мефодій».

2 квітня 1803  — рукопокладений в сан ієродиякона, а 6 квітня  — в сан ієромонаха[1] і призначений соборним ієромонахом.

8 вересня 1803  — призначений професором Київської духовної академії[1]. З 1806 — профект кафедри поезії і вищого класу математики, згодом префект КМА.

5 липня 1811  — отримав сан архімандрита (3-го класу)[1].

1811  — призначений інспектором Петербурзької духовної семінарії, а з 13 березня 1812 — її ректором.

27 березня 1812  — керував також Санкт-Петербурзькою Троїце-Сергієвим монастирем[1].

21 вересня 1813  — хіротонія в єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії.

7 лютого 1816  — єпископ Полтавський та Переяславський.

Був чудовим проповідником, з уст якого, за словами сучасника, «лилися перли і алмази». За його ініціативою були засновані духовне училище у Переяславі (1817) і парафіяльне училище в Полтаві при монастирі (1818).

27 липня 1824  — зведений в сан архієпископа Астраханського та Кавказького. Прибув до єпархії 16 жовтня того ж року[2].

Астраханський клімат виявився важким, а також страждав від того, що не мав освіченого оточення[2].

30 вересня 1825  — архієпископ Псковський, Ліфляндський та Курляндський.

30 квітня 1833  — архієпископ Псковський та Ліфляндський.

Будучи архієпископом Псковським втратив зір[2], через що 10 травня 1834 звільнений на покій до Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря з річною пенсією 3200 рублі. Керував ним.

Помер 10 липня 1845 у Лубенському Мгарському Спасо-Преображенському монастирі. Похований в соборному храмі.

• Игумен Полиевкт. Сведения о Полтавско-Переяславской епархии и ее архипастырях. Мефодий Песнячевский // ПЕВ.ЧН. — 1867. — № 22. — с. 413–416; Павловский, 1912. — С. 127.