Мехмет Ауреліо

Марко Ауреліо Бріто дос Празерес (порт. Marco Aurélio Brito dos Prazeres), більш відомий як Мехмет Ауреліо (тур. Mehmet Aurélio, нар. 15 грудня 1977, Ріо-де-Жанейро) — бразильський та турецький футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Мехмет Ауреліо
Мехмет Ауреліо
Особисті дані
Народження 15 грудня 1977(1977-12-15) (44 роки)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 178 см
Вага 67 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1993-1995 «Бангу»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1995–2001 «Фламенго» 123 (21)
2001 «Оларія» 17 (1)
2001–2003 «Трабзонспор» 64 (15)
2003–2008 «Фенербахче» 176 (13)
2008–2010 «Реал Бетіс» 69 (6)
2010–2012 «Бешикташ» 35 (1)
2013 «Оларія» 10 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2006–2011 Туреччина 37 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Фламенго», «Фенербахче» та «Бешикташ», а також національну збірну Туреччини, з якою став бронзовим призером чемпіонату Європи 2008 року.

Клубна кар'єра

Народився 15 грудня 1977 року в місті Ріо-де-Жанейро. Вихованець футбольної школи клубу «Бангу».

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за «Фламенго», в якому провів шість сезонів, взявши участь у 123 матчах бразильської Серії А і вигравши низку трофеїв. Більшість часу, проведеного у складі «Фламенго», був основним гравцем команди.

Мехмет Ауреліо у складі «Фенербахче». 2007 рік.

Згодом на початку 2001 року перейшов у «Оларію», а вже влітку відправився до Туреччини, де став грати за «Трабзонспор». У цьому клубі він виграв Кубок Туреччини у 2003 році і того ж року перейшов у місцевий топ-клуб «Фенербахче». Відіграв за стамбульську команду наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Фенербахче» також був одним з лідерів команди, вигравши три чемпіонати країни і один Суперкубок Туреччини. Загалом за цей час зіграв за клуб в усіх турнірах 219 ігор і забив 20 голів.

Після вдалого для гравця Євро-2008 його придбав севільський «Реал Бетіс»[1]. За підсумками першого сезону клуб зайняв 18 місце у Ла Лізі і понизився у класі, втім Ауреліо залишився у клубі і провів ще один сезон. Клуб став четвертим і не зумів повернутись в еліту, після чого Мехмет повернувся в Туреччину і став гравцем «Бешикташа»[2]. З командою став переможцем Кубка Туреччини 2010/11, забивши свій післяматчевий пенальті у фінальній грі проти «Істанбул Башакшехіра».

1 березня 2013 року підписав контракт із колишнім клубом «Оларія»[3], в якому того ж року завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

Виступаючи у «Фенербахче», Ауреліо отримав турецьке громадянство і на новій батьківщині отримав мусульманське ім'я Мехмет. 16 квітня 2006 року був вперше викликаний Фатіхом Терімом в національну збірну Туреччини, а вперше дебютував 16 серпня в товариській грі проти Люксембургу (1:0), ставши першим в історії збірної натуралізованим гравцем. 12 вересня Мехмет забив у ворота Угорщини свій дебютний м'яч за збірну і був основним гравцем команди у відборі на наступний чемпіонат Європи, зігравши в 11 з 12 матчів, і допоміг команді кваліфікуватись у фінальну частину. На самому чемпіонаті Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії також був основним гравцем, зігравши 4 гри з 5, і допоміг їй дійти до півфіналу, пропустивши через перебір жовтих карток лише гру чвертьфіналу проти Хорватії.

В подальшому був основним гравцем у відборі на чемпіонат світу 2010 року, але турки не пройшли кваліфікацію, а після завершення невдалого відбору на Євро-2012 закінчив виступи у збірній. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 37 матчів, забивши 2 голи.

Титули і досягнення

Примітки
  1. Mehmet Aurelio Kimdir?. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 21 листопада 2018.
  2. Mehmet Aurelio Beşiktaş’ta (тур.). Beşiktaş Jimnastik Kulübü. 25.08.2010. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
  3. http://globoesporte.globo.com/rj/serra-lagos-norte/noticia/2013/03/mehmet-aurelio-ex-fla-e-selecao-da-turquia-assina-com-o-olaria.html

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.