Меценат представляє імператору Августу красні мистецтва

Меценат представляє імператору Августу красні мистецтва — відома картина художника Джованні Баттіста Тьєполо (1696–1770). Зберігається в музеї Ермітаж.

« Меценат представляє імператору Августу красні мистецтва»
укр. Меценат представляє імператору Августу красні мистецтва.
Творець: Джованні Баттіста Тьєполо
Час створення: 1742
Розміри: 69,5 × 89 см
Висота: 69,5 см
Ширина: 89 см
Матеріал: олія на полотні
Зберігається: Росія
Музей: Ермітаж Петербург

Художник і замовник

Генріх Брюль (1700–1763), граф і перший міністр саксонського курфюрста, був впливовою фігурою в Європі першої половини XVIII століття. Відомий колекціонер, він збирав картини і малюнки, будував палаци тощо. Як меценат виступав покровителем і замовником багатьох митців, в тому числі художника Б. Белотто. Він і став власником картини, що славила меценатську діяльність.

Картина Тьєполо

Як художник Тьєполо був надзвичайно обдарованим майстром композицій та майсторм-декоратором. Він часто користувався низькою лінією обрію в своїх картинах, що звеличувало постаті на його полотнах (Св. Яків, переможець маврів, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт), Аполлон і Дафна, що перетворюється на Лавр, Лувр тощо).

Композиційну віртуозність він довів і в невеликій за розмірами картині з Меценатом. Сам Меценат зображений біля краю картини ліворуч в синьому одязі. Не він, Меценат, і навіть не імператор Август, головні герої картини, а красні мистецтва. Їх уособлює ціла низка алегоричних фігур : Скульптура, що поклала мармурове погруддя на сходинки трона, Архітектура, що поклала свій циркуль, присутні також Поезія та Живопис. За незвичним, дивацьким натовпом в імператорському палаці з нестримною зацікавленістю спостерігають вояки в шоломах і обладунках.

Поєзію репрезентує сліпий поет Гомер у особі сивого старця з підлітком-поводирем. В центрі полотна — молода жінка в розкішних шатах і з палітрою в руці. Вона у вигляді добре відомої в ті часи алегорії Живопису. Художник зробив надзвичайно сміливий хід — намалював алегорію Живопису зі спини, повернутою обличчям до імператора, а не до глядачів картини. Лише парчове вбрання відокремлює її фігуру від інших і робить Богинею мистецтв, якій все життя служив і сам Джованні Баттіста Тьєпло.

Примітки

    Джерела

    • «Сокровища Эрмитажа», Ленинград, «Советский художник», 1969, с. 91

    Див. також

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.