Мечеть Істікляль
Мечеть Істікляль (індонез. Masjid Istiqlal) — мечеть Джакарти, найбільша в Південно-Східній Азії.
| Мечеть Істікляль | |
|---|---|
 | |
| 6°10′11″ пд. ш. 106°49′51″ сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування | Індонезія, Джакарта |
| Архітектор | Frederich Silaband |
| Початок будівництва | 1961 |
| Кінець будівництва | 1978 |
| Стиль | Ісламська архітектура |
| Належність | іслам |
| Оригінальна назва | індонез. Masjid Istiqlal |
| Вебсайт | masjidistiqlal.or.id/index.php?lang=id |
  Мечеть Істікляль (Індонезія) | |
| |
 Мечеть Істікляль у Вікісховищі | |
Ця національна мечеть Індонезії, побудована в ознаменування незалежності Індонезії і в подяку народу за милість Бога. Тому національну мечеть Індонезії назвали арабським словом «istiqlal», що означає «незалежність».
Історія
Після здобуття Індонезією незалежності від Нідерландів в 1949 році виникла думка побудувати національну мечеть для цієї нової республіки, личить для країни з найбільшим мусульманським населенням в світі. Цю думку про будівництво великої індонезійської мечеті вперше висловили Вахід Хасім, перший міністр Індонезії у справах релігії, і Анвар Чокроаміното, пізніше призначений головою фонду мечеті. У 1953 році був заснований комітет з будівництва мечеті Істікляль на чолі з Чокроаміното, який представив проект індонезійському президенту Сукарно, який вітав його і згодом взяв будівництво мечеті під свій контроль.
Сукарно активно стежив за плануванням і будівництвом мечеті, в тому числі головував в журі конкурсу з відбору проектів мечеті, проведеного в 1955 році. Переміг проект, представлений Фредеріком Сілабаном, архітектором християнського віросповідання.
24 серпня 1961 року Сухарто заклав перший камінь в підставу мечеті, будівництво зайняло сімнадцять років. Президент Індонезії Сухарто відкрив національну мечеть 22 лютого 1978 року. Вона як і раніше є найбільшою мечеттю в регіоні і вміщує понад 120 000 чоловік одночасно.
