Мещерський Платон Степанович
Мещерський Платон Степанович (19 листопада 1713 — 3 січня 1800) — Член Другої Малоросійської колегії (1764—1774 рр.) в Глухові, полковник, бригадир (1764), генерал-майор (1769), генерал-поручик (1773), князь
| Платон Степанович Мещерський Мещерский Платон Степанович | |||||
 Платон Степанович Мещерський | |||||
| |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 1764 — 1774 | |||||
| |||||
| 1774 — 1791 | |||||
| Попередник: | Брандт Яків Іларіонович | ||||
| Спадкоємець: | Голеніщев-Кутузов Михайло Іларіонович | ||||
| Народження: |
8 (19) листопада 1713 Московська губернія, Московське царство | ||||
| Смерть: |
23 грудня 1799 (3 січня 1800) (86 років) Російська імперія | ||||
| Національність: | росіянин | ||||
| Країна: |
 Російська імперія | ||||
| Рід: | Meshcherskyd | ||||
| Батько: | Степан Іванович Мещерський | ||||
| Діти: | Олексій, Парасковія, Анастасія (в заміжжі — Тенишева), Наталія (Мусіна-Пушкіна) | ||||
| Військова служба | |||||
| Звання: | полковник, бригадир (1764), генерал-майор (1769), генерал-поручик (1773), князь | ||||
| Нагороди: |
| ||||
.png.webp){kind=small}
Військова служба
В 16 років П.Мещерський вступив на військову службу солдатом в Рязанський піхотний полк. У 1732 році брав участь в поході проти кримських татар під командуванням Людвіга Вільгельма Гессен-Гомбургського. За проявлену ним хоробрість був переведений в унтер-офіцери, а потім в 1735 році брав участь в Рейнському поході.
За клопотанням генерала Петра Петровича Лассі був переведений в обер-офіцери. Під командуванням генерала П.Лассі, С.Мещерский брав участь в Фінляндському поході, брав участь в занятті Фрідріхсгаму. До Росії С.Мещерский повернувся вже в званні полковника. Був командиром 69-го Рязанського піхотного полку.
Служба в Глухові
У 1764 році, за клопотанням призначеного малоросійським генерал-губернатором Петра Олександровича Рум'янцева, С.Мещерский був обраний членом Другої Малоросійської колегії.
В 1769 році він отримав звання генерал-майора, а в 1773 році — генерал-поручика.
Казанське губернаторство
У 1774 році С.Мещерский отримав Орден Святої Анни і в званні генерал-поручика призначений на посаду губернатора Казанської губернії, спустошеною Омеляном Пугачовим.
З 1780 по 1781 рік він одночасно керував ще й Симбірським намісництвом, в 1782—1783 роках — Пензенським, в 1785—1792 роках — Вятським намісництвом. У 1784 році отримав звання генерал-аншефа.
У 1781 році С.Мещерський був нагороджений Орденом Святого Олександра Невського, в 1787 році — Орденом Святого Володимира І степеня. При виході у відставку в 1792 році йому було даровано двадцять тисяч рублів сріблом.
У 1796 році імператор Павло I нагородив його Орденом Святого Андрія Первозванного, справив в повні генерали і призначив військовим губернатором в Казань і шефом полку його імені.
Смерть
Помер князь С.Мещерський в селі Міхеєвське 23 грудня 1799 року. Поховання його розташовувалося в нижньому храмі зведеної на його кошти в 1771 році Знам'янської церкви, за правим криласом. У Міхеєвському були поховані також його дружина Надія Олександрівна (1736—1824), а також їхній син — Петро Платонович з дружиною Олександрою Миколаївною (1779—1845)Михеевское. Церковь Знамения Честного Креста Господня.
Нагороди
- Орден Святої Анни (1774)
- Орден Святого Олександра Невського (тисячу сімсот вісімдесят один)
- Орден Святого Володимира І ступеня (1787)
- Орден Святого апостола Андрія Первозванного (1796)
Сім'я
Дружина: Надія Олександрівна Овцина (1736—1824)
Діти: Олексій, Парасковія, Анастасія (в заміжжі — Тенишева), Наталія (Мусіна-Пушкіна)
Джерела
- Бантыш-Каменский Д. Н. Словарь достопамятных людей русской земли: Часть 3. К—М. — М.: В типографии Н. Степанова, 1836. — С. 314—319.
