Миклашевський Андрій Михайлович

Миклашевський Андрій Михайлович (*1801 — ⁣1895) — український поміщик, меценат, засновник першої на Лівобережній Україні порцелянової мануфактури[1]. Рідний дід Гетьмана України Павла Скоропадського.

Андрій Миклашевський
Народився 1801(1801)
с. Ярославець
Помер 1895(1895)
с. Волокитне
Національність українець
Діяльність меценат, поміщик, комерсант
Рід Миклашевські
Батько Михайло Миклашевський
У шлюбі з Darya Olsufyevad
Діти Q104514395? і Oleksandra Myklashevskad

Життєпис

Вироби мануфактури Миклашевського

Походив зі старовинного козацького, старшинського роду Миклашевських. Народився у 1801 році у с. Ярославець Глухівського повіту, Малоросійської губернії (тепер територія Кролевецького району, Сумської області). Андрій Михайлович виховувався в Імператорському Царськосельському пансіоні. З 1819 року корнет Охтирського гусарського полку, з 1821 року поручник, з 1824 року штабсротмістр у відставці.

З 1836 року мешкав в родовому маєтку в с. Волокитине, де збудував першу на Лівобережній Україні порцелянову мануфактуру (1839—1862). Першу офіційну нагороду — велику Срібну медаль — отримав у 1839 році на промисловій виставці в Санкт-Петербурзі. У 1849 році отримав Золоту медаль столичної виставки за декоративні вази. На виставці 1851 року у м. Кролевець відзначений поліхромним живописом на порцеляні[2].

У 1857 році на кошти Андрія Миклашевського у садибі (с. Волокитине) споруджено Покровську церкву з унікальним порцеляновим іконостасом (не зберігся). У 1875 році в маєтку збудовано так званні Золоті ворота в англо-готичному стилі, які нині входять до реєстру унікальних архітектурних пам'яток України. Помер Андрій Миклашевський у 1895 році[3][1].

Сім'я

Андрій Миклашевський був одружений з Дарією Олександрівною Олсуф'євою (1818—1848). Діти:

  • Марія (1839—1900) — дружина Петра Івановича Скоропадського (1834—1885). Їх діти: Єлизавета, Михайло, Павло.
  • Олександра (1846—1929) — статс-дама імператриці Марії Федорівни та обер-гофмейстерина великої княгині Єлизавети Федорівни. Вийшла заміж за свого кузена графа Олексія Васильовича Олсуф'єва. Мала двох синів — Андрія та Василя (1872—1924).

Один з онуків:

Галерея

Примітки

  1. «Енциклопедія українознавства» — Молоде Життя, 1962 — під ред. В. Кубійовича, том 4-й.
  2. Лукаш И. Фарфоровая Россия // Со старинной полки. — Париж-Москва: YMCA-PRESS, 1995.
  3. Ю. А. Олсуфьев Из недавнего прошлого одной усадьбы. — Индрик, 2009. — С. 332.
  4. Скоропадський, Павло. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918 / гол. ред. Ярослав Пеленський. — Київ—Філадельфія: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Інститут східноєвропейських досліджень НАН України; Східноєвропейський дослідний інститут ім. В. Липинського, 1995. — 493 с. — ISBN 5-7702-0845-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.