Миколай Беґановський
Миколай Беґановський гербу Гримала (пол. Mikołaj Bieganowski, 1601 — 3 травня[1] 1674) — польський шляхтич, відомий вояк, урядник Речі Посполитої, дипломат, меценат.
| Миколай Беґановський | |
|---|---|
| Народився | 1601 |
| Помер | 3 травня 1674 |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитоїd, кам'янецький каштелян, каштеляни підляськіd, Q65729115?, Q66200888?, Q66200933?, Q66791420? і Обозний великий коронний |
| Рід | Q63531872? |
Життєпис
Син каліського хорунжого Станіслава Беґановського.
Воював проти шведів у Пруссії 1625—1626 (тоді його помітив Станіслав Конецпольський та взяв до своєї корогви), татар 1633 року біля Кам'янця на Поділлі. Також проти козаків Трясила, під Кумейками 1637, проти Острянина поблизу Говтви (тоді мав звання обозного, тут командував полком німецької піхоти[2]), Дмитра Гуні, під Берестечком. Правдоподібно, завершив кар'єру вояка 1653.
Посади: львівський підстолій з 1641,[3] хорунжий[4] з 1644, каштелян підляський 1658,[5] кам'янецький з 1660, староста янувський з 1663 (багате староство[5]), мостівський з 1646. Не прийняв пропонованих Яном ІІ Казімєжем посад белзького, пізніше чернігівського воєвод.
Записаний свідком в заповіті Ст. Конецпольського.[3]
Надав 1656 року[5] кошти для будівництва костелу святого Казимира (костел реформатський сестер милосердя) у Львові,[6] де пізніше був похований 21 серпня 1674 року[1] та була його надгробна таблиця.
Дружина — Уршуля Ґродзіцька з Кросновських, вдова Павела, шлюб 1646[3]). 27 грудня 1666 року король надав дозвіл на передачу ним солтиства Августова (тепер Великі Мости) з приналежними поселеннями сину (за даними К. Несецького, сину його брата Мельхіора[7] Миколаю Бєґановському (брав участь у битвах зі шведами під Мальборком, Торунню[5]) та його дружині Уршулі зі Стемпковських.[8] Посол Речі Посполитої у Порті 1654 р.[9] коронний обозний.[10]
Примітки
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 71.
- Щоденник Симеона Окольського… — С. 414.
- Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601–1674)… — S. 28.
- Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. — С. 27
- Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601–1674)… — S. 29.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)
- Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 1. — Cz. 2. — S. 90.
- Mosty Wielkie (6)… — S. 717.
- Запорожские казаки в боях и походах (рос.)
- Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. — С. 189.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 203. (пол.)
- Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601—1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 28—29. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — 406 s. — S. 89—91. (пол.)
- (6) Mosty Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 717. (пол.) — S. 717. (пол.)
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 71. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Щоденник Симеона Окольського // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 403—416. — ISBN 5-319-01072-9 (рос.)