Миколай Остроруг (белзький каштелян)
Миколай Остроруг (пол. Mikołaj Ostroróg; 1567—1612) — польський шляхтич, урядник.
Миколай Остроруг | |
---|---|
Народився | 1567[1][2] |
Помер | 1612[1][2] |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | Каштелян |
Титул | граф[1] |
Посада | белзький каштелян |
Рід | Остророги |
Батько | Станіслав Остророг (староста) |
Брати, сестри | Ян Остроруг[1] |
Життєпис
Народився 1567 року. Син Станіслава — каштеляна мендзижецького та його дружини Зофії з Тенчинських. Молодший брат познанського воєводи Яна Остроруга.
Рано осиротів, виховувався під опікою матері, яка дуже дбала за їх навчання, виховання. Тривалий час навчався за кордоном (1578-бл. 1586). Після повернення осів у Белзькому воєводстві. Після поділу спадку в 1588 році отримав маєтки матері в Червоній Русі, передусім Крилівську волость, яка в 1578 році складалася з 1 міста та 13 сіл. У серпні-вересні 1589 року громив татар на Поділлі. В 1593 році позичив у Яна Замойського 3000 злотих. Посол сеймів від Белзького воєводства. Не брав активної участі в сандомирському рокоші. З 1607 року став белзьким каштеляном.
26 лютого 1603 року Миколай Остроруг отримав привілей на 3 села в Львівській землі: Баківці разом з Трибоківцями, Репеховом. В 1604 році без успіху намагався стати коломийським старостою. Під час сейму 1605 король надав замок Сончель, підтвердив це у 1607 році. Крім «Крилівського ключа» (волості) мав, зокрема, Катериничі, Цаловець, Бучали. Правдоподібно, став власником «Новосільського ключа» (10 сіл, становили 1/4 Холмського староства; в 1570 році його тримала матір, в 1590-х написав з Новосілок кілька листів). Тримав Луково(е)?, яке за згодою короля з Адамом Жолкевським виміняв на Вишневе та Побйовисько — королівщини у Белзькому воєводстві.
Сім'я
Був одружений з донькою мальборкського воєводи Фабіана Чеми Катажиною (по його смерті вийшла заміж за Яна Фаренсбаха).
Діти:
- Анна — дружина Станіслава Оріховського
- Владислав (†перед 1633) — студент академії в Гернборні, нащадків не мав.[3]
Примітки
- Catalog of the German National Library
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/mikolaj-ostrorog
- Dzięgielewski J. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1567—1612)… — S. 515.
Джерела
- Dzięgielewski J. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1567—1612) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — s. 193 — 384. — S. 514—515. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 524—528. (пол.)