Миколай Потоцький (генеральний староста)
Миколай Потоцький (пол. Mikołaj Potocki; 1626 — 1676, маєток Стрільче поблизу Дубного) — польський шляхтич, урядник, військовий діяч Речі Посполитої. Син великого коронного гетьмана Миколая Потоцького.
Миколай Потоцький | |
---|---|
Mikołaj Potocki | |
Народився | 1626 |
Помер |
1676 маєток Стрільче поблизу Дубного |
Поховання | маєток Стрільче поблизу Дубного |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | урядник, військовий діяч |
Суспільний стан | шляхтич |
Посада | Q65117027?, черкаський старостаd і Q66201284? |
Військове звання | ротмістр |
Конфесія | римо-католик |
Рід | Потоцькі |
Батько | Миколай Потоцький |
Мати | Зофія з Фірлеїв |
Родичі | Пйотр, Стефан і Якуб Потоцькі (брати) |
У шлюбі з | Катажина Вибрановська, Зофія Свентослава Дунін-Раєцька |
| |
Життєпис
Народився 1626 року.[1] Син великого коронного гетьмана Миколая Потоцького та його першої дружини Зофії з Фірлеїв, молодший брат Пйотра, Стефана Потоцьких.
1649 р. брав участь у битві під Зборовом з «людом своїм» (ймовірно, надвірним військом). 1650 р., коли родина не могла викупити в татар батька та Адама Єроніма Сєнявського, був заручником. Через тривалий час збору грошей вірменський гонець Речі Посполитої Ромашкевич мав план викрадення М. Потоцького, який не вдалося реалізувати. Остаточно викупили його багаті неаполітанські, вірменські, турецькі купці (за його ініціативою, Галицький сеймик в інструкції послам 29 липня 1668 прохав надати шляхетство одному з них — Піроселі Баласйоні). Після повернення з полону вимагав у вдови А. Є. Сенявського повернення коштів; за посередництва коронного канцлера Єжи Оссолінського, коронного підчашого Миколая Остроруга, судових вироків вона заплатила 60000 злотих.
Капітуляція фортеці Кам'янця-Подільського викликала обурення в Речі Посполитій. Голомбські конфедерати неодноразово домагались покарання відповідальних за її здачу туркам. Ян III Собеський мав з ним конфлікт, критикував його в першій половині 1672 р. через занедбання підготовки до оборони фортеці, його військове вміння.
Посади (уряди): 1664 р. — Подільський генеральний староста (або з 5 квітня 1662[2]), староста черкаський, летичівський,[3] кам'янецький (22 лютого 1661 Ян Собіпан Замойський зрікся посади, став після нього), комендант фортеці Кам'янця-Подільського в 1672 р.[2][4]
Невідомо, чи одідичив по батьку маєтності в Єзуполі та околицях. 1672 р. з братом Домініком поділили спадок брата Якуба,[5] який помер 1671 року.[6] (тоді мав отримати Єзупіль). Був ялмужником кармелітів босих в Кам'янці-Подільському, за згодою короля Міхала Корибута Вишневецького переказав їм певні суми і маєтки Кам'янецького староства.
Помер 1676 року у своєму маєтку Стрільче (пол. Strzelcze) поблизу Дубного,[5] де й був похований[7]).
Примітки
- Mikołaj Potocki h. Pilawa (ID: 14.198.211).
- Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1676)… — S. 110.
- Potoccy (01) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Ф. Ключицький помилково вказував, що також М. Потоцький був червоногородський старостою → Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1676)… — S. 112.
- Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1676)… — S. 112.
- Majewski W. Potocki Jakub h. Pilawa (po 1631—1671) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 21. (пол.)
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 133. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8.
Джерела
- Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 110—113. (пол.)