Ян Собіпан Замойський
Ян Собіпан Замойський гербу Єліта (пол. Jan Sobiepan Zamoyski; 9 квітня 1627, Замостя — 7 квітня 1665, Замостя) — русинський шляхтич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, останній представник старшої гілки роду Замойських. Граф на Тарнові, Ярославі. Син Томаша Замойського і Катерини Острозької, від якої Яну дістались численні маєтності Острозьких на Волині.
Ян «Собєпан» Замойський | |
---|---|
| |
Псевдо | Ян Собіпан Замойський |
Народився |
9 квітня 1627 Замостя |
Помер |
7 квітня 1665 (37 років) Замостя |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | військовик, дердавний діяч, урядник |
Посада | сандомирський воєводаd, київський воєвода, Підчаший великий коронний, крайчий великий коронний, Староста, Староста генеральний, учасник виборів короля Польщіd, Q66200841? і калуський старостаd |
Військове звання | Воєвода Київський, Воєвода сандомирський |
Конфесія | католик |
Рід | Замойські |
Батько | Томаш Замойський |
Мати | Катерина Острозька |
Родичі | Ярема Вишневецький (шваґро) |
Брати, сестри | Гризельда Вишневецька і Joanna Barbara Zamoyskad |
У шлюбі з | Марія Казимира де Лагранж Аркен |
Діти | Людвіка Марія, Катажина Барбара |
| |
Біографія
Третій ординат Замойський після смерті батька (1638—1665).
Генерал земель Подільських (староста генеральний) з 1637 р., крайчий великий коронний (1653 р.), підчаший великий коронний з 1655 р., воєвода київський (1658—1659), воєвода сандомирський (1659—1665), староста калуський, ростоцький[1].
Реґіментар коронного війська в Україні.[2] У 1651 році воював з козацьким військом Богдана Хмельницького у битві під Берестечком. Під час Шведського Потопу зберіг вірність королю Яну ІІ Казимиру, та відмовився визнавати владу шведського короля Карла Х Густава. У 1656 році обороняв Замостя від шведів, того ж року брав участь в битві проти них за Варшаву. У кінці 50-х років воював з українськими козаками.
Сім'я
3 березня 1658 року одружився з 17-річною французькою дворянкою і красунею Марією-Казимирою д'Аркен — придворною дамою польської королеви Марії Луїзи Ґонзаґи, в шлюбі з якою мав чотирьох дітей (одна народилась мертвою, решта померли в дитинстві).
5 липні 1665 року, після смерти Яна Собіпана Замойського[3] вдова Марія Казимира вдруге вийшла заміж за великого маршалка коронного, майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського. Його маєтки успадкував племінник — майбутній король Міхал Корибут Вишневецький.
Примітки
- Zamoyscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 272. — ISBN 5-203-01639-9.
- Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 23. — ISBN 978-966-185-130-5.
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 672. (пол.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання
- Zamoyscy (01) (пол.)
- Sobiescy (01) (пол.)
Попередник Станіслав «Ревера» Потоцький |
Воєвода Київський 1658-1659 |
Наступник Іван Виговський |
Попередник Александр Конецпольський |
Воєвода сандомирський 1659-1665 |
Наступник Ян Александер Тарло |