Миколаївка (Петриківський район)

Селище міського типу Миколаївка знаходиться за 2 км від лівого берега річки Дніпро, вище за течією на відстані 2 км розташоване смт Курилівка, на протилежному березі - місто Кам'янське. Річка в цьому місці утворює лимани, стариці і заболочені озера.

Біля селища озера Ступка, Сомове, Велика Хатка, Солоне, що повні риби і ліси, багаті звіриною.

Миколаївка — давнє козацьке займище. Записи Центрального Державного архіву стародавніх актів, Державного Дніпропетровського архіву свідчать, що Миколаївка була заснована в 1779 році як слобідка власницька графа Івана Яковича Завадовського, раніше ця територія входила до Протовчанської козацької паланки Запорізької Січі .

За легендою, граф і дав назву поселенню на честь свого сина Миколи. Спочатку, як свідчать вищезгадані архівні матеріали, населення села було невеликим. Загальна кількість людей була 279 (152 чоловіків та 127 жінок). У селі було 60-70 дворів, розташованих у два ряди: по Центральній вулиці 50 дворів, по Береговій - 20. Будинок же пана був розміщений на лівому березі Дніпра біля озера Сомівка.

Поступово кількість населення збільшувалась. Зокрема, у друкованому довіднику "списки населених місць Російської Імперії по Катеринославській губернії" є відомості про с. Миколаївку за 1859 рік: "Миколаївська слобідка власницька розташована поблизу річки Дніпра . Кількість дворів - 124, кількість жителів чоловічої статі - 342, жіночої - 381". Станом на 1866 рік Миколаївка входила до Лисаветівської першої волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії. "Миколаївка - село при струмках, 866 осіб, 154 двори".

У 1989 році тут мешкало приблизно 1400 осіб.

Основним заняттям селян було розведення рогатої худоби, овець, розвивалось землеробство та рибальство.

Загалом доволі тяжко жилось миколаївчанам у середині XIX століття. У 1861 році, після визволення селян від кріпацтва, багато мешканців розорилися і поповнили ряди пролетаріату Кам'янського. Життя людей було складним, бідність панувала в кожній сім’ї . В сім’ях було по 8-15 чоловік, кожна селянська сім’я забезпечувала себе одягом і взуттям.

Після Жовтневого перевороту селянам обіцяли щасливе майбутнє, проте сталось все зовсім по інакшому. За спогадами жителів, восени 1917 року в село Єлизаветівка повернувся єфрейтор російської армії Зосим Якович Лантух, він мав мандат полкового більшовицького комітету, згідно з яким йому доручалося організувати в селах органи Радянської влади і сформувати бойові загони для боротьби з "контрреволюцією". Робітник Бажан Петро був відповідальним за організацію політичної роботи серед селян Єлизаветівки, Курилівки та Миколаївки. Лантух і Бажан сформували бойовий загін до якого також входили жителі Миколаївки: Здор Євмен (керівник групи), Довгий Яків, Гунько Федір, Кривошея Кирило, Якушенко Селантій та ін. Вони боролися за встановлення Радянської влади в селі. В результаті в січні 1918 року вона була встановлена. Коли в село дійшли вісті про Ленінський декрет про землю, бідняцький комітет створений в селі почав ділити землі графа Завадовського та заможних селян Бабенка Йосипа, Бажана Григорія, Бажана Трофима (по 1 га землі на душу населення).

У 1921 році в селі була створена компартійна організація до якої ввійшли: Гунько Ф.І., Головатий К.С., Лаптьова П.М., Кругляк М.М. та ін. У 1924 році виникла комсомольська організація. Першими комсомольцями стали: Стовбун М.Ю., Таран М.Ф., Хижовий П.Д., Головатий М.Д., Здор П.С., Здор М.О, Здор І.С. та ін.

Як комуністи, так і комсомольці проводили роботу по виконанню рішень XV з'їзду ВКП(б) щодо об'єднання дрібних селянських господарств у великі колективні господарства. В результаті, у 1929 році в Миколаївці було створене колективне господарство "Придніпровець", першим головою якого був Гунько Ф. І.

В 1930 році в колгосп вступило 53 сім’ї , в господарстві налічувалось 4 косарки, одна молотарка, сорок коней, 500 га землі, з них 330 га - орної. З року в рік міцнів колгосп, все заможнішим ставало життя миколаївчан. У 1934 році в колгоспі вже налічувалось 1000 га землі, 214 коней, 1300 голів овець, 450 голів великої рогатої худоби.

• Школа.
• Дитячий садочок.
• Будинок культури.
• Фельдшерсько-акушерський пункт.

• Микола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.878-879

• Сайт Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Погода в селі Миколаївка